Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_3_Економіка_і природокористування

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ ДО ПОБУДОВИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРІНГУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Чернецький Євген

к.т.н.,  доцент

Олійник Ольга

к.т.н.,  доцент

Левчук Ігор

к.т.н.,  доцент

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»

М. Дніпропетровськ

 

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ ДО ПОБУДОВИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРІНГУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

 

Сучасний рівень забруднення атмосфери спонукає до створення в промислових регіонах автоматизованих систем екологічного моніторингу атмосферного повітря. Але основним недоліком створення таких систем є недосконала нормативна та наукова база. Так, Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (VI розділ, стаття 32) регламентує загальні принципи побудови системи екологічного моніторингу атмосферного повітря. З іншого боку, згідно [1] і [2] всі підприємства повинні здійснювати два види контролю: на джерелах викидів та на кордоні найближчої житлової забудови. Але і в цих нормативних документах наводяться тільки загальні рекомендації. Відсутність чітких критерії та алгоритмів побудови автоматизованих систем екологічного моніторингу, призводить до створення не систематизованих, розрізнених та неінформативних систем контролю за станом атмосферного повітря.

Таким чином виникла необхідність у створенні чітких алгоритмів та критерії побудови автоматизованих систем екологічного моніторингу. При вирішені цих задач, ми звернули увагу на наступні фактори:

  • промислові підприємства є джерелами декілька забруднюючих речовин з різними фізичними характеристиками;
  • розташування джерел викидів на підприємстві та рельєф місцевості впливають на розсіювання забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери;
  • створення системи моніторингу з двох або декількох постів спостережень не нададуть повноцінну інформацію про загальний стан забруднення та регіон впливу підприємства.

Виходячи з поставлених умов, прийшли до формування наступних критеріїв побудови систем моніторингу:

  • у зв’язку з тим, що різні речовини мають різний коефіцієнт осідання, тому необхідно встановлювати у кожній точці засіб вимірювання, який розрахований на забруднюючі речовини із схожими фізичними характеристиками. Так не можливо в одній точці міряти речовини, що легше за повітря та речовини, що тяжче за повітря або газоподібні та суспендовані речовини;
  • пости спостереження необхідно встановлювати не на межі найближчої житлової забудови (згідно з розрахунків забруднення в приземному шарі атмосфери [2]), а у точках найбільшої концентрації, адже там проявляється найвища чутливість до підвищеного викиду забруднюючих речовин підприємством;
  • при виборі речовин, за якими необхідно проводити спостереження необхідно враховувати два фактори: по перше, необхідно обирати ті речовини, по яким підприємство здійснює найбільше забруднення, а по друге,  необхідно обирати речовини по яким, відбувається перевищення нормативів ГДК.

Сформовані критерії дадуть змогу проводити повноцінний аналіз умов викиду забруднюючих речовин підприємством з урахуванням взаємного розташування різних підприємств та розробити алгоритм обробки інформації, який би давав достовірні данні про загальну карту розповсюдження забруднюючих речовин від декількох підприємств.

 

Література

  1. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86. Л.: Гидрометиоиздат, 1987. 93с.
  2. Руководство по контролю источников загрязнения атмосферы. ОНД-90. СПб.: Гидрометеоиздат, 1992. 102с.
Категорія: Секція_3_Економіка_і природокористування | Додав: Admin (19.03.2015)
Переглядів: 285
Всього коментарів: 0