Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_3_Економіка_і природокористування

СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ

Хвесик Михайло

д.е.н., професор, директор

ДУ «Інститут економіки природокористування

та сталого розвитку НАН України»

м. Київ

Шубалий Олександр

к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

м. Луцьк

 

СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ

 

Трансформація еколого-економічних відносин у лісовому секторі є необхідною умовою стабілізації його стану в умовах невизначеності ринкового середовища за рахунок дотримання визначених цілей, напрямів, завдань, механізмів та економічних інструментів трансформації в контексті базових положень і пріоритетів економічної, соціальної та екологічної політики держави та її окремих регіонів.

Основне завдання у процесі майбутніх ринковоорієнтованих трансформацій полягає у забезпеченні якнайшвидшого «переходу» існуючої системи еколого-економічних відносин у лісовому секторі до цільової трансформованої системи, яка б враховувала інтереси усіх зацікавлених сторін: органів державної влади, суб’єктів господарювання та їх безпосередніх власників, а також органи місцевого самоврядування, які представляють думку місцевих громад [1].

Для забезпечення такого «переходу», на нашу думку, потрібно на початковому етапі сформувати відповідний механізм трансформації системи еколого-економічних відносин у лісовому секторі, який повинен поєднати економічні методи та економічні інструменти, передбачити можливість створення нових організаційно-економічних форм господарювання, а також використовувати адаптований до специфіки роботи ланок лісового сектору набір елементів цільової, забезпечуючої та функціональної підсистем [2].

Важливе значення серед сладових механізму трансформації системи еколого-економічних відносин у лісовому секторі має вибір найбільш ефективних економічних методів здійснення перетворень. Враховучючи комплекс економічних проблем лісового сектору, пропонується такий набір економічних методів:

- демонополізація та прозора конкуренція на лісовому ринку;

- економічне стимулювання поглибленої лісопереробки;

- перехід до нових організаційних форм інтеграції суб’єктів господарювання;

- децентралізація системи управління лісовим сектором.

Необхідними елементами механізму трансформації еколого-економічних відносин у лісовому секторі повинні стати цільова, забезпечуююча та функціональна підсистеми, які є взаємопов’язаними та покликані забезпечити створення належного організаційно-економічного підгрунтя для вмонтування в основу даного механізму економічних методів та інструментів, а також створення ефективніших організаційно-правових форм господарювання.

Зокрема, цільова підсистема покликана конкретизувати загальну мету та цілі трансформації, розписані у розрізі виконавців завдання щодо реалізації цих цілей, а також можливі альтернативні варіанти формування політики і стратегії реалізації цілей і завдань трансформації. Для цього важливо сформувати реалістичні плани і програми реалізації трансформаційних процедур, а також визначити критерії досягнення поставлених мети, цілей і завдань трансформації.

Роль забезпечуючої підсистеми полягає створенні належного нормативно-правового, фінансово-кредитного, інформаційно-аналітичного, матеріально-сировинного, інвестиційного та інноваційного, техніко-технологічного забезпечення для імплементації положень політики і стратегії реаліазції трансфомаційних процедур у лісовому секторі.

Функціональна підсистема покликана створити необхідну систему комунікацій між суб’єктами господарювання, органами державної влади, місцевими громадами, міжнародними інституціями для забезпечення виконання організаційних, адміністративно-розпорядчих, виконання регуляторних та контролюючих, мотиваційних та стимулюючих функцій в усіх ланках лісового сектору для розширення ланцюгів створення нових доданих вартостей.

Отже, процес трансформації еколого-економічних відносин у лісовому секторі повинен здійснюватися на новій організаційно-економічній базі, що передбачає визначення, відповідно до проблем розвитку його господарських ланок, нових цілей, основних завдань, напрямів, механізмів та економічних інструментів трансформації, які перевірені на ефективність міжнародною практикою та прийнятні для застосування в Україні в умовах системної економічної кризи.

Розроблений механізм трансформації містить традиційний набір елементів цільової, забезпечуюючої та функціональної підсистем і покликаний створити належне організаційно-економічне підґрунтя для забезпечення швидкого переходу від існуючої до цільової (трансформованої) системи еколого-економічних відносин у лісовому секторі на основі комбінованого застосування набору специфічних економічних методів та інструментів, розвитку нових організаційно-правових форм господарювання.

 

Література

  1. Хвесик, М. А. Інституціональна модель природокористування в умовах глобальних викликів [Текст] : монографія / М. А. Хвесик, В. А. Голян ; НАН України. – К.: Кондор, 2007. – 480 с.
  2. Шубалий О.М. Інституціональна трансформація економічних відносин у лісовому комплексі: теоретичний аналіз напрямків реалізації / О.М. Шубалий // Економіст – 2010. – № 8. – С. 29-32.
Категорія: Секція_3_Економіка_і природокористування | Додав: Admin (19.03.2015)
Переглядів: 415
Всього коментарів: 0