Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_3_Економіка_і природокористування

ЕКОЛОГІЧНІ ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВ: СУТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ

Ліщук Віра

к.е.н., доцент

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Московчук Алла

к.е.н., доцент, декан

Ліщук Михайло

к.с.-г.н., доцент

Луцький національний технічний університет

м. Луцьк

 

ЕКОЛОГІЧНІ ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВ: СУТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ

 

В результаті діяльності підприємств, особливо промислових, виникають негативні екстерналії, що регулюються державою різними методами (стандартами, штрафами тощо). Це спонукає суб’єктів господарювання до відповідних дій, що пов’язані, як правило, з витратами. Витрати підприємства, які спрямовані на зниження негативного впливу на навколишнє середовище прямо чи опосередковано впливають на економічні показники його діяльності. Існує прямий взаємозв’язок між зростанням негативного впливу на навколишнє природне середовище і підвищенням величини та частки екологічних витрат у структурі витрат підприємства.

Екологічні витрати на підприємстві набувають різних форм, тобто можуть бути складниками інших витрат, утворюватися в різних центрах відповідальності. Крім того в науковій літературі немає чіткого визначення поняття витрат, пов’язаних з екологічною діяльністю підприємства, системного підходу до аналізу екологічних витрат, що негативно впливає на ефективність управління такими витратами.

Науковці і фахівці-практики використовують різні терміни щодо витрат, пов’язаних з екологічною діяльністю підприємства: «природоохоронні витрати», «екологічні витрати», «сукупні екологічні витрати», «витрати на охорону довкілля» тощо. Їх розглядають як на макро, так і на мікрорівнях.

На мікрорівні, як правило, застосовують термін «екологічні витрати» як один із основних вартісних показників, що у грошовому вимірі дозволяє визначити взаємодію підприємства з навколишнім середовищем.

Сухіна О.М виділяє три складові екологічних витрат – екоресурсні платежі (збори), витрати на капітальний ремонт основних виробничих засобів природоохоронного призначення, поточні витрати на охорону та раціональне використання природних ресурсів [1, с. 253].

Синякевич І.М. використовує поняття «екологічні витрати виробництва». Автор пов’язує їх лише з виробничим процесом на підприємстві [2, с.27].

У ряді випадків розглядаються витрати на природоохоронну діяльність підприємства, у складі яких виділяють основні елементи екологічних витрат. Зокрема, О.Москаленко ототожнює витрати на природоохоронну діяльність підприємства та екологічні витрати [3, с.21]. Однак, такий підхід, на нашу думку, не є обґрунтованим, оскільки збиток не може включатися до складу витрат на природоохоронну діяльність підприємства.

Отже, на рівні підприємства доцільно вживати термін екологічні витрати, під якими, на наш погляд, можна розуміти витрати на покриття негативного впливу на навколишнє природне середовище та мікроклімат підприємства для запобігання, усунення чи зменшення навантажень на довкілля, а також зниження продуктивності та виникнення незворотних втрат ресурсів.

Економічний аналіз екологічних витрат ґрунтується на системі показників та інформації, що необхідні для прийняття оптимальних управлінських рішень. Для оцінки основних виробничих засобів природоохоронного призначення доцільно використовувати узагальнюючі і часткові показники. До показників першої групи відносяться: коефіцієнти надходження, вибуття, приросту, зносу, придатності, частка основних засобів природоохоронного призначення в загальній вартості основних виробничих засобів. Вважаємо, що цю групу показників доцільно доповнити коефіцієнтом рівномірності оновлення (Крів) як співвідношення між коефіцієнтами оновлення основних виробничих засобів природоохоронного призначення і усіх виробничих засобів. Якщо Крів<1 – темпи оновлення основних виробничих засобів природоохоронного призначення відстають від темпів оновлення усіх виробничих засобів, тобто тенденції у сфері природоохоронної діяльності підприємства є негативними і, насамперед, у забезпеченні виробництва сучасним обладнанням і технологіями, що зменшують негативний вплив на навколишнє природне середовище.

До показників другої групи відносяться узагальнюючі показники ефективності використання – фондовіддача і фондомісткість, які доцільно визначати на основі показника зміни екологічних витрат.

Частковими показниками ефективності використання основних виробничих засобів природоохоронного призначення можна вважати коефіцієнти змінності роботи і завантаження обладнання природоохоронного призначення.

Отже, ефективна діяльність підприємств включає економічну та екологічну складову. Остання визначається рівнем екологічних витрат, управління якими залежить від об’єктивності їх економічного аналізу. Комплексний аналіз показників екологічних витрат дозволить виявити резерви їх зниження та розробити і запровадити заходи природоохоронного спрямування.

 

Література

1. Сухіна О. М. Дослідження екологічної складової у виробничій діяльності підприємств гірничовидобувної промисловості / О. М. Сухіна ; відп. ред. Б.М. Данилишин // Економіка природокористування і охорона довкілля: щорічник наук. праць НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 2005. – 376 с.

2. Синякевич І. М. Економіка лісокористування: Навчальний підручник. – Львів.: ІЗМН, 2000. – 402 с.

3. Москаленко А. П. Экономика природопользования и охраны окружающей среды / А. П. Москаленко. – М. : ИКЦ  «МарТ», 2003. – 224 с.

Категорія: Секція_3_Економіка_і природокористування | Додав: Admin (19.03.2015)
Переглядів: 1458
Всього коментарів: 0