Кругляк Ольга

к.е.н., старший науковий співробітник

Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН

с. Чубинське, Київська обл.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ЛОКАЛЬНИХ І ЗНИКАЮЧИХ ПОРІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН EX SITU

У сільськогосподарських підприємствах України розводять 29 порід великої рогатої худоби, 13 порід свиней, 18 порід овець, 10 порід коней і близько 30 порід і кросів птиці, які відрізняються о господарськи біологічними особливостями, пристосовані до розведення в конкретних геокліматичних зонах і є основою для створення нових високопродуктивних порід. За роки незалежності (з 1991 року), використовуючи найкращий світовий і вітчизняний генофонд, виведено спеціалізовані українську червоно-рябу, чорно-рябу, червону і буру молочні породи, а також волинську, поліську та південну м'ясні породи великої рогатої худоби. Поширення поголів'я спеціалізованих високопродуктивних порід призвело до різкого скорочення поголів'я місцевих вітчизняних порід, які є носіями особливо цінних спадкових ознак, таких як пристосованість до конкретних умов середовища, невибагливість до корму, висока резистентність організму, міцність конституції, тривалість продуктивного використання, відтворна здатність, якість продукції, стійкість до захворювань та ін.

Інститут розведення і генетики тварин (ІРГТ) ім. М. В. Зубця НААН став ініціатором і координатором цільових програм збереження та раціонального використання локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин України. Науковці інституту (А.П. Кругляк, 1978; В.П. Буркат, А.П. Кругляк, 1997) першими в Україні, в 1976 році, створили кріобанк генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин з метою ефективного використання у породотворному процесі при виведенні нових спеціалізованих вітчизняних порід та тривалого зберігання необхідних запасів генетичного матеріалу для забезпечення чистопородного розведення аутбредного типу в замкнутих популяціях генофондових стад локальних порід худоби, відновлення породи в разі потреби, з метою збереження.

За період 1976-2000 років у кріобанк генетичних ресурсів було закладено близько 2 млн. спермодоз бугаїв-лідерів 22 молочних та 12 м'ясних порід, родоначальників і продовжувачів ліній локальних сірої української (16,0 тис.), білоголової української (26,0 тис.), складалися плани селекційної роботи з породами (А.П. Кругляк, 1981; О.П. Чиркова, А.П. Кругляк, І.Т. Харчук, Б.Є. Подоба, 1987; І.В. Гузєв, 2007), що забезпечило закладку заводських ліній української червоно- і чорно-рябої молочних порід та чистопородне розведення аутбредного типу в стадах білоголової і сірої українських локальних порід з поголів'ям корів 200-450 голів у кожній. З метою збереження генетичного різноманіття інших видів тварин було вдосконалено технологію кріоконсервації сперми баранів, жеребців, ставкових риб, закладені в кріобанк запаси їх сперми, підтверджено збереження запліднюючої здатності сперміями, збереженими в рідкому азоті протягом 40 років (А.П. Кругляк, 2001), чим і підтверджена перспективність збереження генетичної різноманітності порід у вигляді гамет та ембріонів у кріобанках.

За даними згаданих науковців, з метою подальшого збереження генофонду локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин шляхом створення «віртуальних» кріостад (ex situ) необхідно щорічно накопичувати сперму бугаїв-плідників молочних, молочно-м’ясних та м’ясних порід великої рогатої худоби по 1-3 тис. доз з розрахунку на одну лінію (залежно від числа бугаїв в лінії) та зберігати в кріосховищахне менше як по 3 тис. доз сперми бугаїв-плідників кожної лінії. Щорічний обсяг накопичення та зберігання сперми баранів-плідників має становити відповідно 1,2 та 2,4 тис. доз, кнурів-плідників – по 2 тис. доз. Загалом, необхідно придбати 35,4 тис. доз сперми плідників сільськогосподарських тварин щороку. На закупівлю сперми плідників сільськогосподарських тварин локальних і зникаючих порід за цінами, що склалися на ринку України, необхідно щороку витрачати 1473,0 тис. грн.

Рекомендується від сперми плідників сільськогосподарських тварин, що впродовж року зберігається у кріоконсервованому вигляді (70 тис. доз), частину (10% або 7 тис. доз) передавати на зберігання до Банку генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН. Обсяг фінансування для відшкодування річних витрат на зберігання кріоконсервованих гамет в Банку генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН має становити 33,2 тис. грн. Щорічні витрати коштів на зберігання сперми бугаїв, кнурів та баранів-плідників в реіональних кріосховищах України складуть 102,5 тис. грн.

Щорічні витрати коштів на придбання сперми бугаїв, кнурів та баранів-плідників, відповідно складуть 1473,0,  зберігання – 135,7 тис. грн. Загальний обсяг витрат для створення та функціонування кріостад локальних і зникаючих порід ВРХ, свиней та овець, може становити 1608,7 тис. грн.

Повноцінне збереження поголів’я локальних і зникаючих вітчизняних порід сільськогосподарських тварин вимагає створення в кожній породі генофондових стад (in situ), які включають тварин основних ліній. Мінімальне нормативне поголів’я корів молочних та молочно-м’ясних порід має становити 60, а м’ясних порід – по 20 корів на кожну лінію. У генофондових суб’єктах свиней та овець необхідно утримувати не менше 100 основних свиноматок, 200 вівцематок кожної породи. Річну суму бюджетної дотації на утримання однієї матки пропонується визначати на основі нормативних витрат коштів на корми, вироблені за собівартістю. Розмір дотації на одну голову маточного поголів’я основного стада локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин визначено: для корів лебединської породи – 4640 грн., білоголової української – 4030 грн., бурої карпатської 3810 грн. та сірої української породи – 3740 грн.; для свиноматок – 1070 грн.; вівцематок – 380 грн. Річний обсяг мінімальної бюджетної підтримки для збереження нормативного поголів’я генофонду локальних і зникаючих порід великої рогатої худоби, свиней та овець становить 4387,2 тис. грн., що у 2,7 рази більше від загального обсягу витрат на створення та функціонування їх «віртуальних» кріостад.