Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_3_Економіка_і природокористування

ДО ПИТАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

Жежкун Ірина

к.е.н., с.н.с.

ДП «Новгород-Сіверська лісова

науково-дослідна станція» УкрНДІЛГА

м. Новгород-Сіверський

 

ДО ПИТАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД  ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

 

Протягом останніх 10 років лабораторія економіки УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького активно займається розробкою нормативно-методичної документації щодо економічної оцінки лісових ресурсів держави [1, 2]. Завдання  оцінки лісових багатств країни обумовлене необхідністю підвищення ефективності використання її лісового потенціалу, як комплексу деревних, другорядних ресурсів, побічних лісових користувань  та нематеріальних корисних властивостей лісів (захисних, екологічних, рекреаційно-естетичних, мисливських тощо), а також врегулюванням лісових відносин при укладанні цивільно-правових угод, визначення нормативної ціни (вартості) лісу як інтегрованого ресурсу, встановлення плати за використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду.

В основу грошової оцінки лісів покладається величина (норма) середньорічного економічного ефекту у вигляді рентного або чистого операційного доходу від використання одиниці відповідного об’єкту оцінки: земель лісогосподарського призначення та лісових ресурсів [2]. Грошова оцінка лісових ресурсів проводиться за чинними встановленими та затвердженими нормативами.

Незважаючи на наявність методик економічної оцінки лісових ресурсів це завдання і досі залишається складним у практичному виконанні. Труднощі у здійсненні економічної оцінки лісових ресурсів у лісогосподарських підприємствах пов’язані, насамперед, з трудомісткістю робіт та нетривалістю відповідності здійсненої оцінки реаліям економічного стану в державі через швидке варіювання у часі економічних нормативів оцінки одиниці ресурсу (деревини, плодів, ягід, лікарської сировини тощо) завдяки  змінам в кон’юнктурі ринку та дії інфляції, обмеженістю обсягів укладання угод щодо надання державних лісових ресурсів у користування приватних користувачів.

Грошова оцінка лісових ресурсів може бути узагальненою для відповідної площі за всіма видами лісових ресурсів (лісове угіддя) (наприклад, лісництва, всього підприємства) або здійснюватися на  окремій ділянці та на обмежений перелік ресурсів [3].

Якщо на окремих ділянках на певний проміжок часу визначити грошову оцінку не складно за наявності нормативної бази, то узагальнена економічна оцінка потребує значно більших зусиль (визначення та підсумовування поділянкових оцінок), або наявності електронних баз даних, в котрих  ця оцінка буде здійснюватися автоматично.  

Другий шлях узагальненої грошової оцінки лісового угіддя - укрупнені розрахунки на підставі площі угіддя та оцінки (нормативу вартості)  1 га лісових земель, що диференціюються за природними зонами, категоріями захисності лісів, типами лісорослинних умов (або типами лісу). Складність полягає в умовності такої оцінки через її усереднення та необхідності періодичних перерахунків нормативів грошової оцінки через дію економічних чинників та природних процесів вікових змін в насадженнях.

Поштовхом для практичного застосування методик грошової оцінки лісових ресурсів в державних лісогосподарських підприємствах України можуть стати зміни в законодавстві держави щодо збільшення обсягів лісів комунальної та особливо приватної форм власності, задекларованих ст.  9-10 Лісового кодексу України (2006) [4].

Поступовий перехід лісогосподарської галузі України на європейські стандарти ведення лісового господарства вимагає низки заходів з коригування лісової політики держави, управління лісовим сектором країни, перспективного планування діяльності та фінансування галузі.   Так, парадигма лісової політики у країнах ЄС спрямована на міжгалузевий розвиток сільських  територій [5]. Це передбачає гармонійний розвиток не лише лісогосподарських підприємств, а й лісової та деревообробної промисловості, екологічних, туристичних організацій, малого бізнесу в сфері використання лісових ресурсів, що в підсумку відбивається  на економічному розвитку сільських громад, де розташовані лісогосподарські підприємства. Запровадження даного принципу сталого розвитку комплексу галузей сільських територій, насамперед, буде стосуватися і залучення сільського населення до комплексного використання місцевих лісових ресурсів, що в свою чергу, має активізувати  процес практичного застосування підприємствами методик грошової оцінки лісових ресурсів.

 

Література

1. Методичні вказівки з економічної оцінки лісових ресурсів / А.С. Торосов, В.Є. Лебедєв, І.М. Жежкун [та ін.]; під кер. А.С. Торосова.- Харків: УкрНДІЛГА. – 2010. – 51 с.

2. Методика проведення грошової оцінки лісів. – К.: Державне агентство лісових ресурсів України. – 2012. – 12 с.

3. Дубас Р.Г. Методичні підходи еколого-економічної оцінки лісових ресурсів / Р.Г. Дубас: електронне наукове видання «Ефективна економіка». – 2011. - № 11.

4. Лісовий Кодекс України, 2006. Закон України № 3404-IV від 08.02.2006, ВВР, 2006, № 21, ст.170.

5.      Порівняльний аналіз лісового законодавства України та пов'язаних з ним правових актів на відповідність до законодавчої бази Європейського Союзу з питань сталого управління лісами: аналітичний звіт, виконавець В.Ф. Сторожук. – Київ, 2010. – 82 с. 

Категорія: Секція_3_Економіка_і природокористування | Додав: Admin (19.03.2015)
Переглядів: 233
Всього коментарів: 0