Киричук Ірина

аспірант

Ткаленко Ганна

к.с.-г.н., старший науковий співробітник, завідувач лабораторії

Інститут захисту рослин НААН

м. Київ

ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРОТИ ЛУСКОКРИЛИХ ШКІДНИКІВ НА БУРЯКУ СТОЛОВОМУ

В Україні буряк столовий серед овочевих культур займає одне з провідних місць за площами вирощування (40-45 тис. га). Найбільші площі зосереджені в Поліссі України – 9,9%, переважно у приватному секторі. Буряк столовий (Веta vulgaris horensis L.) – високоврожайна овочева культура, яка є цінним харчовим продуктом, що містить значну кількість білків, вітамінів, органічних кислот, мінеральних речовин, тому його вважають цінним лікувально-дієтичним продуктом.

Серед чинників, які обмежують одержання високої урожайності сортів буряка столового провідна роль належить шкідникам, зокрема лускокрилим, які пошкоджують культуру починаючи зі сходів до технічної стиглості. Станом на 2014р. 95% посівних площ буряка столового знаходяться у володінні господарств населення, що зумовило зростання чисельності та шкідливості фітофагів, внаслідок чого знижується урожайність і погіршується якість коренеплодів.

На сучасному етапі необхідною умовою розвитку сільського господарства є отримання екологічно безпечної овочевої продукції і збереження природного різноманіття. Тому особливу актуальність набуває розробка екологічно безпечних засобів захисту столового буряка для обмеження чисельності і шкідливості фітофагів з оцінкою основних факторів їх регулювання. Невід’ємною складовою технології вирощування культури є застосування біологічних засобів захисту, що дозволить підвищити урожайність культури, товарну якість коренеплодів і зменшити пестицидне навантаження на агроценоз.

На основі проведеного моніторингу в 2013 - 2014 рр. в зоні Полісся на різних сортах стиглості буряка столового: Червона куля (середньоранній), Детройт (середньостиглий), Атаман (середньопізній) було встановлено, що фітофаги з ряду Lepidoptera склали до 15,1% видового складу шкідливої ентомофауни.. Найбільшу загрозу посівам буряка столового становили  представники родини Noctuidae, частка яких у видовому різноманітті лускокрилих становила 96%, зокрема, підгризаючі совки – 64%, листогризучі – 31%. Серед підгризаючих совок переважала совка озима (Scotia segetum Schiff), середня частка якої склала 88%, листогризучих – совка люцернова (Heliothis viriplaca Hfn.) – 72%.

Останніми роками в зв’язку з погіршенням культури землеробства, совка озима набула широкого розповсюдження, завдає істотної шкоди не тільки посівам буряка столового, але і іншим просапним та озимим культурам. У бурякосіючих зонах розвивається дві генерації.

Встановлено, що літ метеликів совки озимої розпочинається в першій декаді червня за температури повітря +17,1˚C. Перша генерація була малочисельною (12 екз.метеликів/пастку за 10 днів ). Гусениці молодших віків за чисельності 0,8 екз/м², живилися відкрито переважно бур’янами (березка, лобода, осот), а також молодими центральними листочками буряків, вигризаючи в них невеликі дірочки. З третього віку жили у ґрунті, зосереджуючись біля рослин буряків, у вечірню пору перегризали черешки листків, а також шийку невеликих коренеплодів. Літ метеликів 2-ї генерації відмічали з кінця липня, масовий - в 1-ій половині серпня (32 екз./пастку) за температури повітря +23,1˚Ϲ, відносної вологості 66 %. В період змикання листків в міжряддях і на початку формування коренеплодів гусениці, чисельність яких складала в середньому 1,9 екз/м², робили у верхній частині коренеплоду ямки, зріджували посіви, сприяючи проникненню в коренеплід збудників хвороб.

Совка люцернова (Heliothis viriplaca Hfn.) розвивалась в одному поколінні. Встановлено, що початок льоту метеликів відбувається на початку серпня, масовий – у 2-й декаді серпня за температури повітря +18,6˚Ϲ і відносної вологості до 80%. Прохолодна дощова погода (57 мм опадів) в другій половині серпня не сприяла розвитку шкідника, тому генерація була малочисельною (13 екз./коритце). Гусениці молодших віків вигризали у листках невеликі дірки, середніх і старших за чисельності 3,2 екз/рослину скелетували листки, а також вигризали ямки в головках коренеплодів.

Найбільшого пошкодження посівам буряка столового гусениці озимої та люцернової совок завдали, починаючи від фази змикання листя в міжряддях і формування коренеплоду (10-15 % пошкоджених рослин).

Протягом досліджень буряк столовий ранніх строків посівів меншою мірою пошкоджувався совками (10,3 %). Встановлено, що фітофаги в більшій мірі пошкоджували середньоранній сорт Детройт (13,8%) і до 15,2% середньопізній сорт Атаман.

Для обмеження чисельності лускокрилих шкідників та пошкодження буряка столового, досліджували ефективність біологічних препаратів Бітоксибацилін - БТУ, рідка форма (Bacilius thuringiensis var Thuringiensis, титр 1,0х109 КУО/см3)  і Лепідоцид – БТУ, рідка форма (Bacillus thuringiensis var. Kurstaki, 3 серотип, титр 1,5x109 спор/мл).

Встановлено, що бактеріальні препарати Бітоксибацилін (БТБ) з нормою витрати 5л/га і Лепідоцид (1,5л/га) забезпечували високу технічну ефективність проти лускокрилих шкідників. За проведення двох обробок біопрепаратами протягом вегетації буряка столового на середньоранньому сорті Червона куля технічна ефективність склала відповідно 76,0% і 74,1%, середньостиглому Детройт – 72,1% і 70,5%. На посівах середньопізнього сорту Атаман ефективність була дещо нижча. В варіанті з Бітоксибациліном 68,5%, Лепідоцидом – 66,0%.

Проведені дослідження показали, що включення в систему захисту буряка столового біопрепаратів від лускокрилих шкідників дозволило знизити їх чисельність протягом вегетації нижче ЕПШ, отримати додатково урожай коренеплодів. Прибавка урожаю на посівах сорту Червона куля при застосуванні препаратів БТБ складала  8,0 т/га, Лепідоциду – 7,1 т/га, на сорті Атаман 9,2 і 8,6 т/га. Найвищу урожайність коренеплодів одержали за застосування біопрепаратів на сорті Детройт, відповідно 9,8 і 9,0 т/га порівняно з контролем.