Щербачук Віктор

здобувач

Львівський національний аграрний університет

м. Дубляни

ВПЛИВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ СОЇ ПРОТИ БУР’ЯНІВ НА ОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ТА ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

Сучасні технології вирощування сої потребують надійних, екологічно безпечних та економічно виправданих систем захисту посівів від бур’янів [1].

Соя має низьку конкурентоздатність до бур′янів. Критичним періодом для контролю бур’янів є фаза з 1 по 3 справжніх листків культури. [2]. Встановлено, що із зростанням чисельності бур'янів до 10—15 шт/м2 продуктивність культури зменшується на 26—31% [3]. Для боротьби з бур’янами в посівах сої краще застосовувати гербіцид Хармоні (15‒20 г/га), що збільшує урожайність на 4,1‒5,9 ц/га [4]. Рекомендовано [5] на посівах сої вносити ґрунтові гербіциди: Харнес (2‒3 л/га), Пульсар (0,75‒1,00 л/га) ‒ за наявності бур’янів з родин хрестоцвітих, гречкових та складноцвітих. У фазі 2‒3 справжніх листків бакові суміші Базаграну (1,5 л/га) із грамініцидами: Пантера (0,8 л/га), Фюзілад Форте (0,8 л/га). Найпоширенішими гербіцидами за допомогою яких досягається найвища чистота посівів: Пульсар, Харнес, Базагран, Хармоні.

З метою зменшення негативного впливу пестицидів на навколишнє середовище, актуальним є пошук оптимальних бакових сумішей (поєднання ґрунтових та післясходових препаратів ) для одноразового внесення гербіцидів.

Матеріали та методика досліджень З метою вивчення впливу системи захисту посівів сої проти бур’янів на фотосинтетичну та зернову продуктивність культури в умовах Західного Лісостепу України упродовж 2012 ‒ 2014 рр. проводились дослідження у господарстві СБЄ Україна у Млинівському районі Рівненської області. Технологія вирощування сої загальноприйнята для цієї ґрунтово-кліматичної зони. Повторність дослідів триразова. Розмір ділянок: загальної – 60 м2, облікової – 50 м2. Розміщення варіантів методом рендомізації. У дослідженнях використали сорт сої Устя (оригінатор – ННЦ «Інститут землеробства НААН» ‒ 2002 ) занесений до державного Реєстру сортів рослин України. Дослідження супроводжувалися спостереженнями, вимірами, обліками та аналізами відповідно до загальноприйнятих методик [6; 7; 8;9].

Результати досліджень. У результаті проведених досліджень максимальна площа листової поверхні (44,0 тис. м2/га) спостерігалась у фазі повного цвітіння на варіанті де вносили у фазі 3-х листків культури гербіциди Пульсар (0,75 л/га) + Базагран (2,5 л/га), що на 2,6 тис м2/га більше порівняно з варіантом де вносили ґрунтовий гербіцид Харнес (2,5 л/га). У фазі повної стиглості на всіх варіантах досліду площа листя зменшилась внаслідок опадання листків у рослин сої. Нами встановлено, що на даному варіанті у фазу повної стиглості формувався найвищий фотосинтетичний потенціал (2,98 млн м2/га×діб) та накопичення сухої речовини (14,9 г/рослину).

Як показали результати досліджень найвища урожайність сої сорту Устя формувалась на варіанті де одноразово вносили у фазі 3-х листків культури гербіциди Пульсар (0,75 л/га) + Базагран (2,5 л/га) ‒ 2,74 т/га. Приріст від гербіцидів становив 0,53 т/га, або 24%.

У результаті проведення дисперсійного аналізу відносна похибка досліду (Sх, %) у 2012 році становила 0,42%, у 2013 році ‒ 0,41% та у 2014 році ‒ 0,38%, що свідчить про відносно високу точність досліду. Внаслідок регресійно-кореляційного аналізу між урожайністю та гербіцидами виявлено прямий сильний зв'язок (r = 0,67). Одержана залежність описується рівнянням регресії:

У = 2,2 + 0,1Х;

де: У - урожайність, Х – гербіциди.

Отже, в умовах Західного Лісостепу України для отримання високих та стабільних врожаїв на рівні 2,74 т/га для боротьби з бур’янами доцільно на посівах сої застосовувати одноразове внесення гербіцидів Пульсар (0,75 л/га) + Базагран (2,5 л/га) у фазі 3- го листка культури.

Література

1. Борона В. П. Інтегрована система захисту посівів сої від бур’янів / В. П. Борона, В. С. Задорожний, М. В. Первачук // Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі : матеріали ΙΙΙ Всеукр. конф., 3 серп. 2000 р. – Вінниця, 2000. – С. 65–66.
2. Сторчоус І. Поразка бур’янів на соєвому полі / І. Сторчоус // Агробізнес Сьогодні. – 2012. – № 12. – С. 42–47.
3. Борона В. С. Агроекологічне обґрунтування хімічного контролю бур'янів у агроценозі сої / В. П. Борона, В. С. Задорожний, В. В. Карасевич, В. І. Шевчук // Корми і кормовиробництво. – 2011. – Вип. 69. – С. 167–172.
4. Григор′єва О. М. Створення екологічно безпечної технології захисту сої від шкідників, хвороб і бур’янів / О. М. Григор′єва, М. І. Григор′єв // Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі : матеріали ΙΙΙ Всеукр. конф., 3 серп. 2000 р. – Вінниця, 2000. – С. 68–69.
5. Авраменко А. Боремося та перемагаємо бур’яни / С. Авраменко, В. Зуза, М Цехмейструк, В. Тимчук, В. Шелякін // Агробізнес Сьогодні. – 2012. – № 11. – С. 24–26.
6. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта, 5-е изд., доп. и перераб. – М.: Агропромиздат. 1985. – 351 с.
7. Єщенко В. О. Основи наукових досліджень в агрономії/ В. О. Єщенко, П. Г. Копитко, В. П. Опришко, П. В. Костогриз; За ред. В. О. Єщенка. – К.: Дія. – 2005. – 288 с.
8. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології / [Царенко О. М., Злобін Ю. А., Склар В. Г., Панченко С. М.] – Суми : Універ. кн.., 2000. – 203 с.
9. Мойсейченко В. Ф. Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / В. Ф. Мойсейченко, В. О. Єщенко. – К. : Вища шк., 1994. – 334 с.