Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_2_Технології_і_природа

ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ПИТНІЙ ВОДІ ЛЬВОВА ТА ОКОЛИЦЬ

Заріцька Єва

молодший науковий співробітник

Біронт Надія

к.біол.н., науковий співробітник

Державний науково-дослідний інститут

ветеринарних препаратів та кормових добавок

м. Львів

 

ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ПИТНІЙ ВОДІ ЛЬВОВА ТА ОКОЛИЦЬ

 

Вода є найбільш важливою рідиною в природі. Питна вода – це особливий коктейль природних мікроелементів, в яких формується і завдяки яким функціонує організм людини. Мінералізація води (сухий залишок) згідно нормативних вимог не повинна перевищувати 1 г/дм3, але може бути 1,5 г/дм3 – за погодженням з головним санітарним лікарем відповідної адміністративної території. В той же час, за показником фізіологічної повноцінності мінерального складу води – оптимальною є мінералізація – 0,2-0,5 г/дм3. А з 1980 року ВООЗ рекомендує вживати воду, як питну, з мінералізацією не менше 0,1 г/дм3 [1].

Понад 90% мінералізації природних вод становлять головні іони: гідрокарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, калій, натрій. Міжнародні і національні організації, які відповідають за якість питної води, рекомендують визначати мінімальні значення мінералізації за концентрацією кальцію і магнію [1]. Однак вимоги до питної води, поряд з основними показниками мінералізації, містять перелік максимально допустимих рівнів мікроелементів (табл. 1).

Сучасні фізико-хімічні методи дають змогу визначити понад 80 хімічних елементів, присутніх у гідросфері Землі. Проте, багато елементів міститься у природних водах (зокрема колодязях і джерелах) у надзвичайно малих кількостях, які неможливо виявити внаслідок недостатньої чутливості методів аналізу.

Таблиця 1

Хімічні показники безпечності та якості питної води (мкг/дм3) [2]

Мікроелементи

Нормативи для питної води

Водопровідної

З колодязів та каптажів джерел

Фасованої з пунктів розливу та бюветів

Миш’як

≤ 10,0

Не визначається

≤ 10,0

Свинець

≤ 10,0

Не визначається

≤ 10,0

Кадмій

≤ 1,0

Не визначається

≤ 1,0

Залізо загальне

≤ 200,0

≤ 1000,0

≤ 200,0

Марганець

≤ 50,0

≤ 500,0

≤ 50,0

Цинк

≤ 1000,0

Не визначається

≤ 1000,0

Мідь

≤ 1000,0

Не визначається

≤ 600,0

Срібло

Не визначається

Не визначається

≤ 25,0

Примітка: Дані представлені в мкг/дм3 для легшого порівняння з отриманими результатами представленими в табл. 2

 

Застосування електротермічного методу атомної абсорбції (VARIAN AA24OZ виробництва Австралія) дозволило виявити мікрокількості окремих елементів у питній воді Львова і околиць. Забезпечення Львова водою здавна було однією з найбільших проблем міста, розташованого на Головному європейському вододілі. Великою популярністю мешканців користується місцева джерельна і привозна вода.

Було проаналізовано по 15–16 зразків водопровідної та криничної води, 8 зразків джерельної води і 1–2 зразки привозної розливної питної води. Для визначення миш’яку використали, відповідно, 3 водопровідної, 4 криничної і 4 зразки джерельної води. У привозній розливній воді миш’як не визначався. Отримані дані представлені в таблиці 2.

Як видно з результатів аналізів, зустрічаються випадки перевищення санітарно-токсикологічних норм безпечності та якості питної води Львова по миш’яку, свинцю, кадмію, залізу. По вмісту цинку та міді досліджувані зразки не перевищували норм.

Таблиця 2

Мінімальні та максимальні значення вмісту окремих мікроелементів у зразках проаналізованої питної води (мкг/дм3)

Мікроелементи

Вода

Водопровідна

Кринична

Джерельна

Привозна

Миш’як

1,75 – 2,70

0,10 – 1,86

1,99 – 16,7

 

Свинець

0,6 – 28,0

0,6 – 60,0

0,001 – 15,5

7,7 – 80,0

Кадмій

0,001 – 1,22

0,01 – 2,54

0,001 – 14,9

0,2 – 0,21

Залізо загальне

0,02 – 270,0

0,01 – 132,9

0,003 – 12,4

6,0 – 14,5

Марганець

0,6 – 90,0

0,44 – 117,0

0,06 – 1,88

0,19 – 0,3

Цинк

28,0 – 146,0

1,26 – 1140,0

0,003 – 29,0

12,5

Мідь

0,7 – 350,0

0,84 – 19,4

0,19 – 2,4

2,0 –3,0

Срібло

0,005 – 0,14

0,0001 – 0,27

0,005 – 0,048

0,025

 

Отже, чиста незабруднена вода, ще не означає, вода безпечна для пиття сирою. У більшості випадків у такій воді може бути перевищений вміст одного чи кількох або багатьох мінеральних компонентів. Таку воду не слід щоденно вживати без попередньої її обробки. Адже, за твердженням ВООЗ, більш як 80 % хвороб, які має людина, пов’язані із якістю води, яку вона п’є.

На превеликий жаль, природної, чистої води, яка без аналізу її складу при щоденному її вживанні є безпечною, залишилось зовсім мало і цінність такої води постійно зростає [1].

 

Література

  1. Курик М.В., Семчук Г.М., Скубченко В.Ф. Проблеми якості питної води в Україні // Електронный научно-популярный журнал «Физическая екология человека», червень 2012 р.
  2. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджені Наказом МОЗ № 400 від 12 травня 2010 р.
Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 825
Всього коментарів: 0