Бордюжа Надія

к. с-г. н., доцент

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

РОСЛИННА ДІАГНОСТИКА ЯК ЗАСІБ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ УДОБРЕННЯ КАРТОПЛІ СТОЛОВОЇ

На сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу галузь рослинництва потребує екологічно безпечних агротехнологій, а система застосування добрив повинна бути науково обґрунтованою та безпечною. Удобрення картоплі столової передбачає різні строки, форми та способи внесення добрив. За цих обставин особливого значення набуває внесення добрив позакоренево у складі бакових сумішей, що дозволяє суттєво вплинути на рівень урожаю бульб і їхню якість та підвищити економічну ефективність вирощування цієї культури. Крім того, це обумовлює зменшення використання добрив  та зростання їх ефективності, при цьому зменшується їх антропогенний тиск на навколишнє середовище. За цих умов доцільно вносити лише набір макро- та мікроелементів, які необхідні рослинам у конкретних умовах їх росту та розвитку. Це дозволяє зробити діагностика живлення рослин. Станом на сьогодні є ряд методик діагностики живлення рослин, кожна із яких має ряд переваг та недоліків. Саме тому завданням нашої роботи стало встановлення ефективності використання різних методів діагностики живлення рослин картоплі столової.

Польові дослідження проведені на базі ТОВ «Біотех ЛТД» в умовах Правобережного Лісостепу України у 2014 р. Грунт дослідної ділянки – темно-сірий опідзолений, який характеризуються слабо кислою реакцією грунтового розчину, низькою забезпеченістю мінеральними сполуками азоту та рухомого фосфору і підвищеною – обмінного калію. Схема досліду: 1. Фон – N₁₀₀P₁₀₀K₁₈₀; 2. Фон + Ярило Картопля у дозі 2,0 л/га (бутонізація) + Ярило Картопля у дозі 3,3 л/га (цвітіння) на основі функціональної листової діагностики; 3. Фон + Ярило Картопля у дозі 3,1 л/га (бутонізація) + Ярило Картопля у дозі 3,6 л/га (цвітіння) на основі хімічної рослинної діагностики; 4. Фон + Ярило Картопля у дозі 2,3 л/га (бутонізація) + Ярило Картопля у дозі 2,0 л/га (цвітіння) на основі функціональної листової та хімічної рослинної діагностик.

Використання хімічної рослинної діагностики обумовлювало зростання рівня урожайності картоплі столової на 1,6 т/га. За застосування функціональної діагностики приріст складав 3,5 т/га до фонового варіанту та 1,8 т/га до варіанту, де встановлювалась доза добрива для позакореневого підживлення на основі хімічної рослинної діагностики. Це обумовлено можливістю швидко скоректувати мінеральне живлення рослин, оскільки функціональна діагностика дозволяє встановити потребу рослин у 14 елементах живлення протягом 1 год., тоді як хімічна рослинна діагностика потребує певного часу для доведення зразків до повітряно-сухого стану та проведення лабораторних досліджень. Проте, максимальна врожайність картоплі столової була отримана за поєднання обох методів діагностики, де урожайність склала 43,0 т/га, що на 7,6 т/га більше від фону, на 6,0 т/га – від варіанту із хімічною рослинною діагностикою та на 4,2 т/га –  від застосування функціональної діагностики. Це обумовлено ефективністю дози добрива.

Тож, методи рослинної діагностики суттєво оптимізують живлення та удобрення картоплі столової, зменшуючи антропогенний вплив на навколишнє середовище. Для достовірнішої інформації про потреби рослин доцільно поєднувати методи діагностики живлення.