Карпенко Людмила

асистент

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

ПОФАЗНА БІОМАСА АГРОЦЕНОЗУ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ПРИ РІЗНИХ СТРОКАХ СІВБИ І НОРМАХ ВИСІВУ

Строки сівби ярої пшениці в зоні Лісостепу багато десятиліть викликають пильний інтерес, а часом – і гострі суперечки в науковому та агрономічному середовищі. Нині склалося дві протилежні точки зору на цю проблему. Перша визнавала лише ранні строки сівби – негайно після настання фізичної стиглості ґрунту. Прихильниками таких поглядів були, наприклад, С.А. Семина, В.В. Мачнева [1] які вважають, що в Україні сівбу ярої пшениці, як культури раннього строку сівби, слід проводити у перші дні весняних польових робіт. Так, вчені [2-4] відмічають, що на посівах ранніх строків сівби підвищується коефіцієнт реалізації потенціальної продуктивності сорту. При ранніх строках він сягає 0,94, а на пізніх – 0,85. У результаті підвищується врожайність, вирівняність насіння, вміст білка в зерні, посівні якості зерна. Запізнення з сівбою на 10 діб після початку весняно-польових робіт за даними Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла знижує урожайність на 1,16-1,75 т/га. Цим пояснюють і невисокі врожаї пшениці ярої в роки з пізньою весною і недоцільністю висівати пшеницю яру в такі роки [134].

Матеріали і методи досліджень. Спостереження за ходом накопичення біомаси рослинами і посівами в цілому пшениці ярої сортів Миронівчанка та Рання 93 прoвoдили впродовж 1997-1999 рр. та повторно – в 2013-2014 рр. у наукoвій лабoратoрії кафедри рoслинництва в стаціoнарній сівoзміні ВП «Агрoнoмічна дoслідна станція» НУБіП України (с. Пшеничне, Васильківськoгo райoну Київськoї oбласті). Пшеницю висівали по 5 строках з інтервалом в 7-9 днів. Перший строк сівби щороку співпадав з досягненням ґрунтом фізичної стиглості: у 1997 році – 2 квітня, у 1988 – 6 квітня, у 1999 – 2 квітня, у 2013 р. – внаслідок затяжного холодного і перезволоженого ранньовесняного періоду лише в другій половині квітня і в 2014 р. – 31 березня. Наступні строки сівби – через 7-9 днів до середини травня місяця. Агротехніка в досліді загальноприйнята для північного Лісостепу. Висівали яру пшеницю на глибину загортання насіння 3-5 см сівалками СН 16А (1997-1999 рр.) та СН «Клен-1,6» (2013-2014 рр.) з міжряддям 15 см та нормами висіву згідно схеми досліду: 3, 4, 5, 6 та 7 млн. схожих насінин/га. Повторність досвіду 4-х разова. Метод розміщення ділянок систематичний. Загальна площа елементарної ділянки – 50,4 м², облікової – 33,8 м².

Результати експериментальних досліджень. Результати проведених досліджень засвідчили, що в обох сортів пшениці ярої при всіх строках сівби характер наростання біомаси рослин однотипний, але різнитися за інтенсивністю і кінцевою величиною біомаси рослин. Накопичення біомаси посівами на початку розвитку прямо пропорційно густоті стояння рослин, але в окремі роки його характер залежно від густоти рослин може змінюватися.

Дослідження показали, що біомаса агроценозу обох сортів пшениці зменшується із запізненням з сівбою аналогічно зменшенню маси кожної рослини. Звертає увагу на себе те, що посіви проведені в першій половині квітня (1-й та 2-й строки сівби), мають майже однакову біомасу. У пізніших посівах біомаса неухильно зменшується. Аналогічно зміні біомаси окремої рослини змінюється і пофазна біомаса агроценозу при різних строках сівби і нормах висіву. Вона досягає максимальної величини на час воскової стиглості зерна і в середньому за роки проведення досліджень складала за першого строку сівби 2,94 г/рослину у сорту Рання 93 і 2,82 – у сорту Миронівчанка, за другого: 2,80 і 2,76, за третього: 2,64 і 2,59, за четвертого: 2,52 і 2,47 і за останнього, п’ятого: 2,32 і 2,18 г/рослину відповідно.  

На характер накопичення біомаси посівом велике значення має норма висіву насіння у зв’язку з впливом її на густоту рослин. Густота рослин при збільшенні норми висіву збільшується. Це й обумовлює зростання біомаси одиниці площі посіву при використанні вищих норм висіву насіння, хоча маса окремої рослини при цьому зменшується. Однак залежність біомаси одиниці площі посіву досить складна і може бути не однаковою по фазах розвитку та за роками. Так, у посушливих 1999 і 2013 рр. біомаса на одиниці площі посіву у обох сортів збільшувалася при збільшенні норми висіву до 7 млн. схожих насінин на 1 га лише до середини фази трубкування. У фазі колосіння і пізніше вона сягала максимальної величини при нормі висіву 5 млн.сх.нас./га. В середньому за роки проведення досліджень, починаючи з фази колосіння, біомаса посіву досягала максимуму при нормі висіву 6 млн./га і становила у сорту пшениці ярої Рання 93 990 г/1 м² посіву, у сорту Миронівчанка – 10004,2 г/1 м² посіву.

Підсумовуючи вищенаведене можна зробити висновок, що за однакових агротехнічних умов вирощування пшениці ярої сортів Рання 93 і Миронівчанка величина біомаси рослини об’єктивно зменшується з запізненням із сівбою та при збільшенні норми висіву насіння, що є передумовою зниження продуктивності культури.

Література

1. Каленська С.М. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність та посівні якості насіння  ярої пшениці / Каленська С.М., Новицька Н.В., Малеончук О.В. // Науковий вісник НАУ. – 2007.- № 116. – С. 26-32.
2. Князев Б. М. Влияние сроков посева на соотношение подземных и надземных органов на урожайность яровой твердой пшеницы / Князев Б. М., Тхалиджокова О. С., Нагудова Ф. Х. // Зерновое хозяйство. – 2005. - № 4. – С. 23-24.
3. Семина С. А. Урожай и качество зерна яровой мягкой пшеницы в зависимости от сорта / С. А. Семина, В. В. Мачнева // Зерновое хозяйство. – 2005. - № 3. – С. 23-24.
4. Результаты, проблемы и перспективы селекции яровой пшеницы в условиях Лесостепи  и Полесья Украины / Власенко В.А., Солона В.И., Федченко А.В., Кочмарский В.С. // Науково-технічний бюлетень МІП ім. В.М. Ремесла УААН. – К.: Аграрна наука, 2007. – Вип.6-7. – С. 138-154.