Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_2_Технології_і_природа

ПЕРСПЕКТИВИ ГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОПУЛЯЦІЇ МУФЛОНА ЄВРОПЕЙСЬКОГО (Ovis ammon (O.a.) musimon Schreb) НА ОСТРОВІ ДЖАРИЛГАЧ

Шейгас Ігор

к.с.-х.н., с.н.с., завідувач сектору

ДП "СФ УкрНДІЛГА"

м. Цюрупинськ, Херсонська обл.

Семенюк Станіслав

к.б.н., доцент

Херсонський державний університет

м. Херсон

 

ПЕРСПЕКТИВИ ГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОПУЛЯЦІЇ МУФЛОНА ЄВРОПЕЙСЬКОГО (Ovis ammon (O.a.) musimon Schreb) НА ОСТРОВІ ДЖАРИЛГАЧ

 

Острів Джарилгач видається вузькою, 50 кілометровою піщаною косою – від с. Лазурне на материку, у Чорне море. Найбільша ширина острова 3,5 км у районі бухти Глибокої, загальна площа – 5,7 тис. га. Острівні угіддя розташовані у Степовій (південній) лісомисливській області України. Перші олені асканійські завезені на Джарилгач з Бірючого у 1973-му році, лані – у 1989-му, муфлони – у 1993 році. На острові, який півстоліття знаходився у складі Скадовського лісомисливського господарства, сформувалася унікальна острівна, взаємоузгоджена між видовими популяціями, біоценотична система диких мисливських ссавців ряду парнокопитних (Cerviformes). Вона, за загальною щільністю населення ратичних, не мала подібних собі в Україні і, мабуть, у Європі. Згідно "Проекту організації та розвитку мисливського господарства"  [1], клас бонітету умов проживання місцевих диких ратичних склав: олень – 3,4; лань – 3,5; муфлон – 2,5. За розрахунком оптимальної чисельності [2], на острові можуть проживати: 151 олень, 104 лані та 130 муфлонів. На погляд авторів, це дещо завищений ступінь оптимуму, бо розрахований на ведення інтенсивної біотехнії (регулярної підгодівлі, грамотного селекційного відстрілу з "підливом свіжої крові", активної боротьби з хижаками), а також на високий рівень експлуатації популяцій ратичних. Фактично ж, враховуючи лише клас природного бонітету угідь, острів може прогодувати мінімально, без абсолютної шкоди місцевим біоценозам, 46 оленів, 57 ланей  та 86 муфлонів. Максимально: 114 особин оленя (20 ос. на 1000га), 200 ланей (35 на 1000 га) та 131 (23 на 1000 га) муфлона.

За 25 років спостережень загальна післяпромислова чисельність оленя благородного (асканійського) коливалася у межах 320-340 особин у 1991-92 рр., 385 – у 1997 р., 300-307 –  у 2000-2008 роках. За останні 5 років (станом на лютий 2015 р.) чисельність острівної популяції оленя зменшилася до 227 особин. Таке зменшення поголів'я ми вважаємо позитивним, враховуючи високий рівень кормового навантаження на рослинний компонент біоценозу. Разом з тим, на фоні зменшення чисельності оленів, поголів'я інших ратичних зростає високими темпами. Кількість ланей за останні 5 років виросла з 115 до 184, муфлона – з 180 до 374 особин, тобто – на 60 та 107% відповідно.

На острівній території шостий рік поспіль споріднено функціонують дві державні природоохоронні організації. Це державне підприємство "Скадовське досвідне лісомисливське господарство", угіддя якого були надані йому у користування розпорядженням РМ УРСР №436-р від 4 квітня 1960 року, а науково-виробничу назву "досвідне" господарство отримало, як полігон наукових досліджень, відповідно наказу Голови Державного комітету лісового господарства України про перейменування за № 372 від 12 липня 2005 р. 11 грудня 2009 року, згідно Указу Президента України за № 1045/2009, на території острова, частині материка та прилеглій акваторії Чорного моря було утворено Національний природний парк "Джарилгацький" (НПП "Джарилгацький"). В результаті цієї реорганізації сталося кардинальне переформатування порядку використання природних ресурсів мисливських угідь лісомисливського господарства у зв'язку зі специфікою територіального новоутворення ПЗФ – НПП.

Згідно Положення про національний природний парк "Джарилгацький", на острові дозволяється традиційна господарська діяльність, але забороняється мисливство, яке раніше було основним традиційним видом господарювання. В результаті такого нормативного, а, скоріше всього – вузьковідомчого нонсенсу, різко знизилась інтенсивність регулювання чисельності острівних популяцій крупних рослиноїдних ссавців. В результаті, як свідчать лютневі обліки чисельності оленячих та муфлона, фактична чисельність оленя переважає оптимальну у півтора рази, лані – у два, а муфлонів – утричі. Особливо трагічно виглядає ситуація з місцевою популяцією муфлона. Завдяки яскраво вираженій стадній поведінці, муфлон європейський агресивно та успішно витісняє оленячих. Крім того, якщо у минулі роки загальний процент інтенсивності випасу (для всіх ратичних) залежав лише від врожаю трав'янистої та стану деревної рослинності (маслинки), то останнім часом помічені ознаки перевипасу. На фоні різкого погіршення санітарного стану тварин (ветеринарними дослідженнями виявлено прогресуюче збільшення захворювань у популяції муфлонів), майже не використовується наявний фауністичний ресурс. В господарстві є необхідність щорічного вилучення, як мінімум, 2-3 десятків трофейних баранів. Вартість одного трофею еквівалентне дворічному фонду заробітної плати єгерської служби господарства. Ігнорування можливості використання такого ресурсу в сучасних кризових умовах недопустимо.

 

Література

1. Настанова з упорядкування мисливських угідь / Схвалено рішенням Науково-технічної ради Держкомлісгоспу України 10.04.2001, протокол № 2. - Київ, 2002. – 113 с.

2. "Проект організації та розвитку мисливського господарства ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"" / Скадовськ. – 2006. –  130 с.

Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 343
Всього коментарів: 0