Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_2_Технології_і_природа

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКІВ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОГОЛІВ'Я КРУПНИХ РОСЛИНОЇДНИХ ССАВЦІВ У НПП "ДЖАРИЛГАЦЬКИЙ"

Семенюк Станіслав

к.б.н., доцент

Херсонський державний університет

м. Херсон

Шейгас Ігор

к.с.-х.н., с.н.с., завідувач сектору

ДП "СФ УкрНДІЛГА"

м. Цюрупинськ, Херсонська обл.

 

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКІВ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОГОЛІВ'Я КРУПНИХ РОСЛИНОЇДНИХ ССАВЦІВ У НПП "ДЖАРИЛГАЦЬКИЙ"

 

25-річний досвід проведення облікових робіт (в першу чергу – крупних рослиноїдних ссавців) на острові Джарилгач (раніше – досвідне мисливське господарство, нині – національний Парк) дав можливість зробити деякі методичні висновки, по-перше, щодо безпосереднього виконання обліків, по-друге, відносно підвищення достовірності їх результатів, як у конкретному господарстві, так і по методах обліку взагалі. Острів Джарилгач, як об'єкт досліджень, має унікальні та неповторні особливості облікового полігону. З одного боку – це відносно велика за розмірами територія (степова рівнина довжиною біля 50 км та площею 5,7 тис. га, що "порізана" безліччю заболочених, чистих та порослих очеретами низин та озер), з іншого – конкретна "закрита" для міграцій крупних ссавців острівна територія, обмежена морською акваторією. Автори мали можливість порівняти особливості виконання обліків оленячих (лось, олені шляхетний та плямистий, лань, козуля) у "відкритих" угіддях різних природних зон України (рівнинних – поліських, лісостепових та степових, гірських – Карпат та Криму) з острівними.

На Джарилгачі були апробовані загальноприйняті (облік на маршрутній стрічці, метод прогону, обліки на риковиську, за дефекаційними купками, перелік числа "свіжих" переходів) та деякі місцеві методи обліків. Таким методом виступив облік ратичних нагоном з використанням автомобіля, обладнаного високою платформою для спостереження, застосування оптики, проведення відео-та-фото зйомок груп тварин з наступним дешифруванням знятого матеріалу. Найбільш поширеним методом обліку був метод обліку на маршруті, який проводився протягом цілого року. Облік чисельності тварин шляхом підрахунку дефекаційних купок застосовувався у минулі роки, коли малочисельні мікропопуляції лані та муфлонів не впливали на результати обліків оленів. Від обліку тварин за числом "свіжих" переходів ми відмовилися, як від ненадійних, бо гарантовано визначити "свіжість" сліду можливо лише на обмежених територіях квартальних просік після "понови", якою в умовах острова можуть бути лише нечасті опади у вигляді снігу чи дощу. Періодом проведення обліків оленів на риковиську був період гону: кінець вересня – жовтень місяці. Потрібно зауважити, що зменшення загальної чисельності оленя певним чином стало причиною зміни термінів гону, що, на нашу думку, пов'язане зі змінами статево-вікової структури стада.

Висновки. Обліковий рік доцільно починати у кінці зимового сезону добовим обліком концентрацій оленя, лані та муфлона за допомогою автомобіля. Обліки на піших маршруті, як основні, дають можливість (без турбування тварин) отримати, як абсолютну (кількість особин на одиницю площі, як правило на 1000 га угідь), так і відносну (на одиницю довжини маршруту) кількість тварин. Під час обліку ведеться спеціальний журнал, де фіксуються (повидово) зустрічі всіх груп тварин за загальною градацією: самці, самки, прибулий молодняк. Вікова структура: старші особини (більше 6 років), дорослі (4-5 років), молодняк (2-3 роки), цьогорічки. Під час обліку на маршруті використовується оптика змінної кратності, яка дозволяє вести спостереження та фіксацію зустрінутих груп тварин з наступним дешифруванням матеріалу. Статево-вікова структура стад визначається під час ретельного проведення маршрутних обліків фахівцями у період гону.

Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 371
Всього коментарів: 0