Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_2_Технології_і_природа

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Коваленко Ганна

аспірант, провідний економіст

ННЦ «Інститут землеробства НААН»

смт. Чабани

 

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

Розв'язання сучасних складних та гострих проблем природокористування пов’язано з активізацією інноваційної діяльності, ефективного і своєчасного використання інвестицій, вибором стратегічно важливих напрямів інвестиційної політики, створення теоретичних основ та інструментального забезпечення інноваційної діяльності. Своєчасне вкладення інвестицій у відтворення та збереження навколишнього природного середовища дозволяє уникнути масштабних втрат, економічних збитків і можливих катастрофічних явищ, витрати на які багатократно перевищують обсяги інвестування. Ефективне виявлення екологічних загроз та їх нейтралізація на початкових етапах виникнення або зниження розмірів та ймовірності появи шляхом інвестування потребує наукового обґрунтування і вибору найбільш вагомих інвестиційних рішень, які здатні забезпечити додаткові переваги, значні позитивні енергетичні ефекти та інші зрушення [1].

Системний підхід та оновлення інвестиційно-інноваційної моделі у сфері природокористування створює підгрунття щодо формування засад для розвитку інноваційної економіки, яка є основою переходу до траєкторії сталого розвитку, виходу до країн лідерів з високоефективною постіндустріальною економікою спроможною забезпечити потреби теперішніх та майбутніх поколінь.

Необхідність поглиблення наукових досліджень, реалізація інновацій у сфері природокористування, впровадження екологічно чистих технологій, розвиток «зеленої економіки» стає каталізатором зростання та ефективного використання природно-ресурсного потенціалу в інтересах суспільства.

За оцінками експертів ЮНЕП, інвестування в «озеленення» лише на 2 % світового ВВП (1,3 трлд дол. США) щорічно протягом 2011-2050 рр. не знизить темпів економічного зростання й одночасно сприятиме мінімізації ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, дефіцитом ресурсів і втратою екосистемних послуг [3].

До важливих інструментів, що активізують «зелене» зростання економіки, відносяться екоіновації. Вони визначаються як процес розробки і комерціалізації нових шляхів вирішення екологічних проблем через технологічні покращення, охоплюючи продуктові, процесорні, організаційні і маркетингові вдосконалення [4]. Йдеться про нові технології, які спрямовані на мінімальний вплив на довкілля та попередження дисбалансу в екосистемах без підвищення рівня його забруднення.

У науковій літературі до екотехнологій відносять безпечне поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом, нові і відповідні джерела енергії, переробку і утилізацію техногенних утворень і відходів, зниження ризику та наслідків природних і техногенних катастроф тощо.

Екологічна інновація – це результат творчої діяльності, що спрямована на розробку, створення та впровадження нововведень у вигляді нової продукції, технології, методу, форми організації виробництва, що безпосередньо або опосередковано сприяє зниженню екодеструктивного впливу виробництва та споживання на навколишнє середовище та вирішенню екологічних проблем [2].

Аналіз існуючих визначень екологічних інновацій дає змогу не тільки широко охопити різні аспекти екоінноваційної діяльності, а й здійснити класифікацію різних типів інновацій. Найбільш поширеною є класифікація, згідно з якою, залежно від сфер реалізації виділяють технічні, організаційні, економічні і соціальні, від значимості і економічному розвитку – базисні, поліпшуючі та псевдоінновації.

Використання інновацій у сфері природокористування передбачає оптимальне поєднання наявних і потенційних ресурсів для розробки та впровадження інновацій, перетворення новітніх знань у технології, організаційні, інституційні новації, які можуть бути мобілізовані з допомогою відповідних механізмів та інструментів за рахунок різних джерел інвестування. Перспективним механізмом об’єднання зусиль влади, бізнесу і громадськості для впровадження інновацій і активізації інвестиційної діяльності у сфері природокористування для забезпечення сталого розвитку на інноваційних засадах є державно-приватне партнерство [1].

Отже, напрямом створення умов та забезпечення реалізації екологізації інноваційного розвитку суспільства стає формування нової інноваційної моделі у сфері природокористування, розробка та запровадження ефективних екологічно чистих безвідходних та маловідходних технологій, новітніх засад переходу в Україні до моделі екологічної інфраструктури у сфері природокористування, узагальнення теоретичних засад та тенденцій запровадження сучасних організаційно-методичних підходів до використання механізмів державно-приватного партнерства при організації природокористування та забезпечення розвитку інфраструктурних проектів.

 

Література

  1. Економічні проблеми сталого розвитку : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті проф. Балацького О.Ф., м. Суми, 24-26 квітня 2013 р. / За заг. ред. О.В. Прокопенко. — Суми : СумДУ, 2013. — Т.2. — С. 189-191
  2. Лапко О. Екологічний фактор в інноваційній діяльності // Економіка України. – 1998. – №8. – С.69.
  3. Навстречу «зеленой» єкономике: пути к устойчивому развитию и искоренению бедности. Обобщающий доклад для представителей властных структур. – ЮНЕП , 2011.
  4. Пахомова Н.В. Структурные преобразования в условиях формирования «зеленой» экономики: вызовы для русского государства и бизнеса / Н.В. Пахомова, К.К. Рихтер, Г.Б. Малышков // Проблемы современной экономики. – 2012. –№3 (43). – С. 7–15.
Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 415
Всього коментарів: 0