Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_2_Технології_і_природа

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ

Сербенюк Ганна

к. с.-г н., асистент

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ

 

Однією із систем альтернативного землеробства, яка спроможна забезпечити виробництво екологічно чистого зерна кукурудзи та інших сільськогосподарських  культур, зберегти і покращити родючість ґрунту, за якої негативний вплив на навколишнє середовище нівелюється, є екологічна система землеробства. Потреба в екологічно чистому зерні обумовлена різким загостренням екологічної ситуації в Україні.

Але на жаль позитивні з економічної та агрономічної точки зору інтенсивного вирощування кукурудзи призводять до її екологічних проблем в навколишньому середовищі. Це перш за все поширення бур'янів, інтенсивне використання гербіцидів, їх вимивання у ґрунтові води, збіднення ґрунту органічною масою, погіршення ґрунтової структури, ущільнення ґрунту, небезпека ерозії, вимивання нітратів у ґрунтові води.

За екологічної оцінки вирощування кукурудзи слід врахувати також і те, що кукурудза з поглинання вуглекислого газу і виділення кисню займає одне з перших місць серед усіх культурних рослин і перевершує лісові насадження аналогічної площі. Виділеного одним гектаром кукурудзяного поля достатньо кисню для дихання 50-60 осіб протягом одного року. Поглинається така кількість вуглекислого газу, що виділяється легковим автомобілем за 60000 км [1].

Тому на вирішення цих основних завдань були направлені наші дослідження, які проводилися у 2006 - 2008 рр. у стаціонарному багатофакторному досліді лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи ННЦ „Інститут землеробства НААН”, Державного підприємства “Дослідне господарство Чабани”  розташованому у північній частині Лісостепу (Києво-Святошинського району Київської області).

Ґрунт дослідної ділянки – темно-сірий крупнопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку із вмістом гумусу 1,8 – 2,2%, рухомого фосфору 15 – 18 мг/100г ґрунту, обмінного калію 10 – 14, вміст легкогідролізованого азоту – 80 – 90 мг/кг ґрунту, реакція ґрунтового розчину – рН 5,8 – 6,0.

Попередником кукурудзи на зерно була пшениця озима. Мінеральні добрива за схемою досліду вносили під першу культивацію. У досліді вивчали ефективність трьох методів контролю шкодочинності бур’янів: хімічного, комбінованого і агротехнічного у всіх варіантах системи удобрення. Висівали ранньостиглий гібрид Случ СВ (ФАО 190) і середньоранній гібрид Мучо (ФАО 290).

За внесення мінеральних добрив бур’яни інтенсивніше за рослини кукурудзи використовують поживні речовини ґрунту та вологу, накопичують вегетативну масу і збільшують насіннєву продуктивність.

З підвищенням родючості ґрунту за рахунок внесення мінеральних добрив проростання насіння більшості видів бур’янів стимулювалося. В наших дослідженнях за внесення мінеральних добрив одно- і багаторічні бур’яни розвивались інтенсивніше, ніж на без добрив (контролі), що є результатом поліпшення їх режиму живлення. Так, внесення N135P135K180 на фоні застосування побічної продукції озимої пшениці в середньому за роки досліджень збільшувало кількість бур’янів в фазі 4 – 5 листків у 2,2 – 2,6 рази порівняно із без добрив (контролем). У варіанті із внесенням N90P90K120 на фоні заробляння соломи озимої пшениці – кількість бур’янів порівняно до контролю збільшувалась на 42 – 50 %.

Створення мульчуючого шару рослинними рештками за використання в якості добрив соломи пшениці озимої, перешкоджало проростанню і розвитку бур’янів і обумовило значне зменшення їх кількості в посівах кукурудзи гібриду Случ СВ - 227 шт/м2, у гібриду Мучо – 212 шт/мтоді як на варіантах де застосовували лише мінеральні добрива кількість бур’янів становила у гібриду Случ СВ - 331 шт/м2, у гібриду Мучо – 293 шт/м2.

Дослідження показали, що найбільша шкодочинність бур’янового компоненту проявляється саме на ранніх стадіях розвитку рослин кукурудзи. За допомогою агротехнічних засобів у посівах кукурудзи знищувалось до 70 % бур’янів, але несвоєчасне рихлення внаслідок погіршення погодних умов може призвести до значної забур’яненості і зниження врожайності.

Таким чином, значення та гострота проблеми захисту посівів від бур’янів при вирощуванні кукурудзи посилюється. Особливу увагу необхідно приділити збалансованості співвідношення елементів живлення, рівномірності розподілу добрив по поверхні ґрунту. На ґрунтах, які потребують хімічної меліорації, необхідно внести меліоранти, які забезпечать оптимальну реакцію ґрунтового розчину і зв’язування важких металів. Для попередження втрат поживних речовин із добрив у результаті змиву їх при ерозії ґрунту необхідно впроваджувати ґрунтозахисні агротехнології обробітку ґрунту. Необхідно поліпшувати асортимент добрив, тобто виготовляти висококонцентровані добрива, вільні від токсичних елементів, збалансовані та, бажано, з відсутністю в них важких металів. Вирішення поставлених проблем і дотримання перелічених правил дозволить покращити родючість ґрунту, зменшити міграцію поживних речовин з орного шару, виключити негативний вплив мінеральних добрив на навколишнє середовище і здоров’я людини, забезпечить одержання екологічно чистого зерна при вирощуванні такої культури, як кукурудза.

 

Література

  1. Д. Шпаар Кукуруза: выращивание, уборка, хранение и использование.- К.: Издательский дом "Зерно", 2012 – 464 с.
  2. Циков В.С. Бур’яни: шкодочинність і система захисту / В.С. Циков, Л.А. Матюха– Д.: Видавництво “ЕНЕМ”, 2006. – 86 с.
Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 1052
Всього коментарів: 0