Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_2_Технології_і_природа

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ

Панасюк Олександр

к.с.-г.н., cтарший викладач

Львівський національний аграрний університет

м. Дубляни

 

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ

 

Зусиллям людини протягом багатьох тисячоліть ведення сільського господарства були спрямовані на відбір найпродуктивніших. Платою за підвищення продуктивності культурних сортів стало зниження їх стійкості до чинників біотичної природи – хвороб та шкідників. Сучасні сорти у природному середовищі без підтримки людини існувати не можуть. Боротьба з чинниками зниження врожайності здійснюється завдяки застосуванню пестицидів, найбільш несприятливою екологічною особливістю яких  є токсичність для живого, висока стійкість у довкіллі, здатність нагромаджуватись у продукції. Тому важливим завданням сучасної селекції є створення сортів, що поєднують у собі високу продуктивність і стійкість до хвороб [1, 2, 3,].

Матеріали та методика досліджень. Проведені дослідження щодо передачі батьківськими формами господарсько-цінних ознак, а саме високої польової фітофторостійкості в комплексі з іншими господарсько цінними ознаками. Польові досліди з селекції картоплі проводились на дослідних полях кафедри генетики селекції та захисту рослин Львівського державного аграрного університету.

Дослідження супроводжувалися спостереженнями, вимірами, обліками та аналізами відповідно до загальноприйнятих методик [4, 5, 6, 7].

Результати досліджень. Вважається, що сіянці першого року є вдалим об’єктом для оцінення стійкості до фітофторозу [8].

За стандарти нами було взято сорти, які брали участь у схрещуваннях як материнські та батьківські форми. У результаті гібридизації нами були отримані нові гібридні популяції картоплі за участю сортів, що є міжвидовими гібридами.

Кожна популяція і кожен сіянець популяції вивчались окремо за господарськими та морфологічними показниками – врожайність стійкість до хвороб тощо. Морфологічні ознаки варіювали в межах кожної популяції, і відбирались окремо кращі зразки кожної популяції за кращими показниками, при цьому робився акцент на врожайність та стійкість до хвороб у комплексі.

Середній бал стійкості проти фітофторозу у популяціях був: 00/20-4 х 02/105-2 – 8,6 7,6 5,7, Західна х К-ІІІ-31 – 8,2 7,2 4,8, Воля х С374-66 - 8,1 7,4 5,6, Західна х С374-66 - 8,7,55,2. З них було виділено сіянці з високою польовою стійкістю до фітофторозу у комплексі з іншими цінними господарськими ознаками, а бал стійкості проти фітофторозу у кращих за ознакою гібридів під час трьох польових оцінок становив 9, 8, 8, балів, при максимально можливому 9, що вище ніж у кращих сортів стандартів.

 Середня продуктивність у популяціях становила: Західна х К-ІІІ-31 - 763 г/кущ, Воля х С374-66 - 780 г/кущ, Західна х С374-66 - 890 г/кущ, 00/20-4 х 02/105-2 - 862г/кущ.

Середній уміст крохмалю у гібридів популяцій був Західна х К-ІІІ-31 - 16,7%, Воля х С374-66 - 17,7% , Західна х С374-66 - 18,02%, 00/20-4 х 02/105-2 - 17,12%.

Отже незважаючи на пізнє садіння сіянців першого року в поле більш тривалий їх період вегетації середнє значення стійкості проти фітофторозу у популяцій був Західна х К-ІІІ-31, Воля х С374-66, Західна х С374-66, 00/20-4 х 02/105-2 були високими, а у кращих за ознакою гібридів оцінки стійкості були вищі ніж у кращого стандарту – сорту Західна, що свідчить про їх перспективність для селекції у цьому напрямку. Впровадження у виробництво сортів картоплі з високою польовою стійкістю до фітофторозу дозволить зменшити кількість обробок фунгіцидами, і відповідно зменшити їх шкідливий вплив на зовнішне середовище.

 

Література

  1. Положенець В. М. Хвороби і шкідники картоплі / В. М. Положенець,  І. А. Марков, П. О. Мельник. – Житомир: Полісся, 1994. – 242с.
  2. Осипчук А. А. Стан, основні методи і перспективи селекції картоплі / А. А. Осипчук // Картоплярство. – 1994. – Вип. 25. – с8-14.
  3. Тимошенко І. І. Проблеми та перспективи селекції та насінництва в Західному регіоні / І. І. Тимошенко, П. Д. Завірюха, З. М. Май щук // вісник аграрної науки. – 2001.- №9. – С.73-77.  
  4. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею. –Немішаєве : Українська академія аграрних наук, Інститут картоплярства, 2002. – 184 с.
  5. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта, 5-е изд., доп. и перераб. – М.: Агропромиздат. 1985. – 351 с.
  6. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології / [Царенко О. М., Злобін Ю. А., Склар В. Г., Панченко С. М.] – Суми : Універ. кн.., 2000. – 203 с.
  7. Мойсейченко В. Ф. Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / В. Ф. Мойсейченко, В. О. Єщенко. – К. : Вища шк., 1994. – 334 с.
  8. Подгаєцький А. А. Створення фітофторостійких форм картоплі / А. А. Подгаєцький, М. М. Фурдига, А. А. Подгаєцький // Карантин і захист рослин. 2006. – № 6. – С. 15–17.
Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 599
Всього коментарів: 0