Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_2_Технології_і_природа

БІОЕНЕРГИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СОРТІВ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Гузь Катерина

старший науковий співробітник

Сень Валентина

старший науковий співробітник

Шкорбот Тетяна

науковий співробітник

Український інститут експерти сортів рослин

м. Київ

 

БІОЕНЕРГИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СОРТІВ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

 

Екологія рослин — це наука, яка вивчає їх відношення і вимоги до умов навколишнього середовища, зокрема до умов зволоження, освітлення, температури повітря і ґрунту, родючості ґрунту та інших екологічних факторів. Рослини неоднаково реагують на умови вирощування: одні добре ростуть на нейтральних або слабколужних чи слабкокислих ґрунтах, інші можуть рости і на кислих, і на лужних ґрунтах. По-різному вони реагують на зволоження ґрунту, його поживний і температурний режим, фізичні властивості, температуру повітря, його відносну вологість, умови освітлення. Тому в рослинництві слід враховувати загальну екологічну ситуацію на агроландшафті, в сівозміні на кожному полі, реалізуючи біологічні особливості рослин і, як результат, — біологічний потенціал продуктивності [1]. Більшість польових культур належать до мезофітів, які добре ростуть в умовах задовільного, достатнього, але не надмірного зволоження. Осмотичний тиск клітинного соку у них 28 — 36 атм (280 - 360 Па). Мезофіти поширені переважно у середніх широтах — в Степу, Лісостепу, до лісової зони включно, а також на заплавах, лиманах у всіх зонах. Це ранні ярі культури багаторічні трав до них належать конюшина лучна, вівсяниця (костриця) лучна і тростинна, тимофіївка лучна, пирій повзучий і безкореневищний, райграс високий, стоколос безостий, грястиця збірна, і рожева, люцерна синя, еспарцет закавказький та ін. [2;3].

Досліження та виробничий досвід показують, що галузь кормовиробництва характеризується складним багатоступеневим виробництвом, яке потребує значної кількості енергії, що призводить до зростання енерговитрат на виробництво рослинних кормів[4;5].

Матеріали та методика досліджень. Польові дослідження проводилися протягом 2010 – 2012 років на території Виробничого підприємства «Агрономічна дослідна станція» Національного університету біоресурсів і природокористування Україні, яка розташована в с. Пшеничне Васильківського району Київської області. Підприємство спеціалізується на вирощуванні кормових і технологічних культур а також виробництві молока та м’яса. Площа сільськогосподарських угідь господарства становить 1056 га, в тому числі рілля – 934 га.

Об’єкт дослідження: процес формування продуктивності різних сортів конюшини лучної залежно від норм висіву, фази скошування та особливостей їх взаємодії у ґрунтово-кліматичних умовах зони.

Предмет досліджень сорти конюшини лучної тетраплоїдні (Поліс, Полісянка); диплоїдний (Агрос-12), норми висіву насіння, висота скошування, економічна та енергетична ефективність технологій вирощування.

Енергетична ефективність конюшини лучної Виконаний нами аналіз показує, що біоенергетичні показникибули неодинаковими і зілежали, від сортів, від фаз росту та розвитку рослин та від норми висіву. Найбільший вплив на основні показники біоенергетичної оцінки впливала норма висіву. При сівбі конюшини лучної за рахунок сприятливіших умов формувалася вища врожайність, сухій речовині збільшувався вміст сирого протеїну, жиру, клітковини. Внаслідок цього зелений корм конюшини лучної характеризувався високими енергетичними показниками.

Енергетичний коефіцієнт конюшини лучної коливався в межах 10,8 – 13,3. Інтегральним показником біоенергетичним оцінки єкоефіціент енергетичної ефективності (Кее). Найбільшим коефіцієнтом енергетичної ефективності був – 5,8 у сорту Полісянка при нормі висіву 18 млн шт/га  у фазі масового цвітіння. А у наступних сортів цей показник був ничім таких як Агрос-12  та   Поліс становив - 5,4при цієї ж норми висіву і фвзі скошування .

Слід відмітити, що  найбільший виходом валової та обмінної енергії відзначились вищесказаних факторах. Вихід валової та обмінної енергії становив для сорту Полісянка – 169,4 ГДж/га, а для сорту Агрос-12 відповідно – 125,6 ГДж/га, а у сорту Поліс становив – 138,6 ГДж/га.

 

Література

1. О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.

2. Амонс С. Е. Продуктивність весняних підпокривних та безпокривних посівів конюшини лучної на корм за різних норм висіву насіння при зрошенні в умовах Правобережного Лісостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук за спеціальністю  06.01.12 – кормовиробництво і луківництво / С. Е. Амонс. – Вінниця, 2002. – 20 с.

3. Амонс С. Е. Продуктивність конюшини лучної за різної густоти посіву при підсіві її під кукурудзу на зелений корм в умовах зрошення Центрального Лісостепу України / С. Е. Амонс // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграрного університету. – Вінниця, 2001. – Вип. 10. –  С. 66-71.

4. Дридигер В. К. Клевер луговой в зоне неустойчивого увлажнения Центральнорго Предкавказъя / В. К. Дридигер, Т. Д. Шлыкова // Кормопроизводство. – 2004. – № 10. – С. 15–18.

5. Каштанов А. Н. Влияние развития корневой системы многолетних трав и удобрений на противоэрозионные процессы / А. Н. Каштанов, Е. И. Кузнецова, Т. С. Румянцева и др. // Кормопроизводство. – 2003. – №11. –С. 19–23.

Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 304
Всього коментарів: 0