Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Тищенко Василь

кандидат наук з державного управління, доцент

Інститут державного управління у сфері цивільного захисту

м. Київ

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

Необхідність забезпечення безпеки населення в умовах надзвичайних ситуацій ( далі – НС) обумовлена його конституційним правом на охорону здоров’я і на безпечне навколишнє середовище Конституція України (ст. 16, 50) [1].

Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” також передбачає право кожного громадянина на охорону здоров’я  від небезпечного впливу навколишнього природного середовища [2].

Протягом 2013 року виникло 56 НС природного характеру, що за показниками на 23% менше ніж у 2012 році. Найбільшу кількість таких НС зареєстровано у березні – квітні ( через несприятливі погодні умови) та серпні (отруєння та інфекційні захворювання людей).

Варто зазначити, що зменшення кількості НС природного характеру відбулося  за усіма видами, окрім медико-біологічних НС, кількість яких залишилась на рівні показників 2012 року (зафіксовано незначне їх збільшення – на 5 %). Але слід зазначити, що протягом 2013 року  внаслідок НС природного характеру  загинуло 44 особи (з них 8 дітей) та постраждало 567 осіб (з них 157 дітей). Порівняно з 2012 роком кількість загиблих збільшилась на 16%, а постраждалих на 29%, що пояснюється зростанням кількості загиблих та постраждалих унаслідок медико-біологічних НС,

Протягом 2013 року НС природного характеру завдано збитків на суму близько291 млн. грн., що на 58% більше ніж у 2012 році, що є одним із найменших показників кількості завданих збитків протягом 1997-2012 років. Контрастні погодні умови у 2013 році, особливо зимово-весняного періоду, призводили, як до ускладнень у життєдіяльності населення і роботі транспорту, комунального господарства, енергетики, агропромислового комплексу, так і до виникнення 14 надзвичайних ситуацій гідрометеорологічного характеру [3].

На сьогодні виникає дуже велика екологічна проблема щодо підтоплення та затоплення територій. Відповідно до Кодексу цивільного захисту України (пункт 16 ст. 2) на цих територіях може бути оголошена зона надзвичайної ситуації. Така НС може завдати шкоди здоров’ю або життю людини, об’єктам тваринного і рослинного світу, другим об’єктам навколишнього середовища.

Власник водного об’єкту зобов’язаний здійснювати заходи по недопущенню негативної дії вод і ліквідації її наслідків. Міри безпеки  по попередженню негативної дії води і ліквідації її наслідків, які знаходяться в державній власності здійснюються виконавчими органами державної влади і місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Кордони територій, які піддаються затопленню і підтопленню, а також здійснення  режиму господарчої та іншої діяльності на цих територіях здійснюється в залежності від частоти їх затоплення і підтоплення і встановлюється відповідно з законодавством.

Таким чином, виникає правова, еколого-економічна і науково-технічна проблема і формується новий вид діяльності – захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру ( з екологічними наслідками).

Мета забезпечення безпеки не тільки рішення екологічних задач, але і підвищення соціальної захищеності людини, стабільності і надійності       виробничо-господарської діяльності України. Тому очевидна необхідність виконання заходів щодо боротьби з підтопленням і водною ерозією. Однак, види, розміри і черговість здійснення цих заходів повинні бути обґрунтовані. Вірогідність виникнення НС в перспективі будуть збільшуватися під впливом таких факторів:

  • зміна відносин власників в Україні, коли господарчі об’єкти  опиняються у розпорядженні приватних підприємств;
  • порушення технологічної дисципліни, які обумовлюються використанням некондиційної сировини і матеріалів;
  • відсутність кваліфікованих кадрів;
  • зниження витрат природокористувачів на будівництво, реконструкцію і експлуатацію природоохоронних будівель і обладнання на удосконалення технологій.

При вирішенні проблеми безпеки на перший план виступає економічне забезпечення плануючих заходів. Поряд із загальними принципами і особливостями забезпечення безпеки необхідно проводити дослідження кордонів, залучення економічних методів управління природокористуванням і особливостей використання соціально-економічних критеріїв обґрунтування екологічних вимог до господарських рішень.

Висновок: проблема забезпечення безпеки населення і територій повинна розглядатися в єдиній цілісній системі національних інтересів України разом з механізмами забезпечення раціонального природокористування і ефективної охорони навколишнього середовища.

 

Література

1. Конституція України.

2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-XII.

3.Інформаційний бюлетень „Про надзвичайні ситуації України у 2013 році”. УкрНДІЦЗ. Київ 2014. С.8-9.

4. Кодекс цивільного захисту України.

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 486
Всього коментарів: 0