Пундик Євген

завідувач аналітичним відділом

ГО «Соціально-психологічний «Центр Святого Володимира»

м. Ізмаїл

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Одеська область була утворена у лютому 1923 року, а 27 лютого 1932 року вона увійшла до складу Української РСР. Населення області багатонаціональне, в різні історичні проміжки часу життєдіяльність його, безумовно, залежало від належності території до певної держави з її політичним устроєм. Проте, унікальна своєрідність розмаїття природних багатств дозволяє виокремити безумовну залежність політико-економічного устрою та екології регіону як одну з провідних проблем для даного регіону. Дослідники (А.В.Апродов, Ковтун В.В., Руденко Л.Г, Хлобистов Е.В.) підкреслювали необхідність науково обґрунтованого раціонального використання системи водопостачання, створення штучних водойм; постійних екологічних негараздів як то піщані бурі, наявність шкідливих для людини хімічних елементів у повітрі, ґрунті та воді [2].

В останні десять років в регіоні спостерігалась тенденція до економічного зростання, проте вона невільована зростанням забруднення навколишнього середовища. Результати проведеного нами опитування населення області підтверджують усвідомлення наявності екологічних проблем, що потребують нагального вирішення: відновлення земельних ресурсів; оздоровлення екологічного стану басейнів річок Дунай і Дністер, проблема утилізації відходів, вирішенні проблем по збереженню й відтворенню водних ресурсів; зниженні інтенсивності забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами; розширення мережі природно-заповідного фонду.

За рейтинговою шкалою найбільшу турботу у корінного населення області викликає перевищення нормативних показників якості води в р. Турунчук ( 89 % опитаних). Також зареєстрована аналогічна концентрація забруднення без вагомого збільшення в спостереженнях щодо Дністровського лиману, а це свідчить, що джерела забруднення р. Дністер знаходяться за межами області. Як визначено джерелами забруднення Дністровського лиману залишаються скиди господарсько-побутових стічних вод каналізаційних очисних споруд ряду населених пунктів (м. Білгород-Дністровського, с. Затока, смт Овідіопіль) та річка Дністер [1]. Проаналізувавши сучасну екологічну ситуацію, нами визначено загальні закономірності соціально-політичного характеру, що негативно впливають на екологічну ситуацію: аварії своєчасно не ліквідуються, не ведуться поточні та капітальні ремонти каналізаційних мереж, відсутній постійний контроль за їх роботою, що призводить до забруднення земель і підземних водоносних горизонтів. Статистика свідчить, що в області налічується біля 5700 артезіанських свердловин та шахтних колодязів значна частина їх знаходиться в незадовільному стані, підлягають ремонту.

Вплив соціально-політичних процесів на екологію ми розглянули на прикладі перлини Одеської області - м. Вілково, що підтверджує наші концептуальні висновки. Неповторною особливістю міста виступає розташування значної його частини на воді, де замість вулиць - канали, по яких рухаються на різноманітних човнах. Більшість населення міста складають старовіри (ліповане) - працьовиті непитущі, які дотримуються традиційної звичаєвості, привітні і досить закриті для сторонніх очей [3]. Саме тут розвинене унікальне за своєю технологією садівництво, яке приносить врожай тричі на рік.

Протягом існування тоталітарного ладу на цій території досить жорстко використовувались земельні та людські ресурси. Наприклад, функціонував завод по виробництву червоної ікри, сьогодні це руїни, які практично неможливо відновити. Яку б кількість людей в той історичний період не набирали для виконання підсобних робіт, - вони не приживалися. Як свідчить опитування - люди виїжджали на материк, бо не могли звикнути до самобутнього побуту; чи спивалися, бо заробляли досить великі гроші. А вино тут виготовляють смачне і дешеве, багаті врожаї дозволяють жити безбідно. Навіть, такий незначний приклад, доводить, що демографічну проблему вирішити діями «зверху» ні тоді ні зараз не можливо. А кількість населення безперечно поступово зростає, в основному природним шляхом, а ще привабливістю створення мішаних родин. [4]. Коли кохана людина з іншої території погоджується на шлюб, то безумовно вона приймає обов’язкові вимоги тобто традиції організації життєдіяльності, вчить їх з радістю та проживає життя у вірності,самобутній культурі та добробуті.

Проаналізувавши, навіть, досить загальні покажчики екологічного стану регіону Одеської області можна підкреслити необхідність докорінної зміни ставлення до нашої землі, її людей та перспектив розвитку в загальному процесі державотворення.

Сьогодення обумовлює необхідність особистісного вибору кожної людини, незважаючи на вік, стать, соціальне положення та матеріальний статок.

Турбота про майбутнє української держави у будь - якому прояві чи внутрішня протидія процесам демократизації та незалежності стали не просто словами, а межею майбуття. Зовсім недавно був мир і життєві проблеми, які неможливо порівняти з неоголошеною війною, біллю, горем, смертю людей. Але віра в працьовитий народ дає нам надію, що пройде лихоліття і політики та уряд будуть розглядати екологічні проблеми як ведучі в будь-якому напрямку життєдіяльності.

Література

1. Баличиева Д.В., Цандеков П.А., Кропотова Н.В. Безопасность жизнедеятельности. - Симферополь: ИПП «Таврия», 2002. - 250с., ил.

2. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998. - С.42-47.

3. Голубкина Н.А., Щелкунов Л.Ф. Региональные особенности формирования селенового статуса населения Одесской области // Пробл. регионал. экологии.- 2000. - № 1. - С.100-104

4. Осадчий E.I. Регiональна eкономика: навчальний посiбник. - Сiмферополь: «Таврiя», 2006. - 260с.