Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Думбрава Анастасія

студентка

Київський фінансово-економічний коледж

Національного університету ДПС України

м. Ірпінь

 

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

 

Одна із найважливіших проблем сьогодення – екологія. Особливо гострою стала необхідність підвищення у людей екологічної культури, екологічного мислення, виховання любові до природи. Функцією природоохоронної діяльності бібліотеки є екологічне виховання. Людина — це біологічна істота, тому всі природні фактори та умови, у яких вона живе, впливають на її здоров'я. Активна трудова діяльність упродовж багатьох тисяч років розвинула й ускладнила взаємозв'язок людини і природи.

Комплексним показником стану людського суспільства є рівень здоров'я самих людей. Сьогодні природне середовище змінюється швидше порівняно з адаптивністю людини, що негативно відбивається на її здоров'я.

У результаті науково-технічного прогресу та діяльності людини навколишнє середовище зазнало і зазнає негативного впливу: забруднення атмосфери, забруднення води, знищення лісів і хімізація сільськогосподарських угідь [1].

Наше повітря складається з азоту — 75%, кисню — 23,14 %, вуглекислого газу — 0,046 % та інертних газів. Проте, внаслідок деяких природних процесів (виверження вулканів, лісові пожежі тощо) та особливо внаслідок діяльності людини атмосфера наповнюється такими отруйними газами, як метан, оксид азоту, вуглець, сірчистий газ та оксиди важких металів. Найбільшими забруднювачами атмосфери є металургійні і хімічні підприємства, теплові електростанції, котельні, автомобілі.

У відпрацьованих газах автомобілів є чадний газ, оксид азоту, частки пального, які не згоріли, важкі метали. Забруднення відпрацьованими газами повітря згубно впливає на все живе. Так, наприклад, оксид вуглецю після вдихання, вступаючи в взаємодію з гемоглобіном крові, порушує постачання киснем організму, що веде до кисневого голодування організму і може спричинити смерть [4].

Особливо негативно позначилась тяжка екологічна ситуація на здоров’ї населення нашої країни. На території нашої держави екологічна криза почала виявлятись ще з середини 80х років XX ст. Саме цей час умовно можна вважати початком безконтрольного періоду експлуатації природи, а отже, і її забруднення.

Україна чинить  суттєвий вплив на світову ситуацію забруднення атмосфери. Перш за все, за рахунок високого ресурсо- і енергоспоживання всіма галузями господарського комплексу. Це обумовлене недосконалістю технологій, що застосовуються, недостатнім рівнем організації праці, використанням природних ресурсів із низькими споживчими властивостями. Високий рівень ресурсоспоживання й відходності виробництва обумовлює нераціональне природокористування, призводить до прискорення вичерпності світових запасів мінеральних ресурсів.

Особливо негативно позначилась на стані здоров'я населення нашої країни аварія на Чорнобильській атомній станції.

 Ще на першому році нашої незалежності Верховна Рада проголосила Україну зоною екологічного лиха. I це не безпідставно. Усе вище згадане змусило людей переосмислити ставлення до природи, почати глибоке вивчення походження та розвитку складних взаємозв'язків і процесів у навколишньому середовищі, шукати шляхів гармонізації взаємин людського суспільства та природи [3].

Забрудненість навколишнього середовища, поряд із токсичними ефектами, таїть у собі небезпеку генетичних змін (на потреби промисловості спалюється 10 млрд. т. палива, у повітря потрапляє біля 20 млрд. т. вуглекислого газу, 300 млн. т. чадного газу, 50 млн. т. окису азоту, сотні млн. т. пилу, велика кількість шкідливих та канцерогенних речовин). Забруднення атмосфери стало великою проблемою для міст. Осідання викидів на крапельках води зумовлює появу димних туманів — смогу. Л. Батонн писав: "Станеться одне з двох, або люди зроблять так, що у повітрі стане менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей" [2].

Отже, екологічна ситуація потребує мобілізації всіх урядових та неурядових організацій, усього суспільства на вирішення існуючих проблем. Основні шляхи для цього:

  • перехід до матеріало- та енергозберігаючих технологій, а в перспективі до замкнутих, безвихідних циклів виробництва;
  • раціональне природо-використання з урахуванням особливостей окремих регіонів;
  • розширення природно-заповідних територій;
  • екологічна освіта та виховання населення.

 

Література

  1. Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Екологія людини - 2-ге вид. випр. і допов.- Суми: ВТД “Університетська книга”, 2013. - 391 с.( 28. 9 Г-65 ).
  2. Гуртова Т.О., Абраїмова Т.О. Екологія  і  сучасність:  методичний матеріал на допомогу популяризації екологічних знань в бібліотеках. -  2012. - 592 с.
  3. Закони України про охорону здоров'я (збірник нормативно-правових актів) /Під ред. В.Ф.Москаленка, В.В.Костицького. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. —   464 с.
  4. Мельник С.В. Основи екології: конспект лекцій для студ. інж. фахів / С. В. Мельник, О. К. Плотнікова, О. М. Ткачова. – 3-є вид., доп. та перероб. – О. : Наука і техніка, 2014. – 168 с.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (17.03.2015)
Переглядів: 545
Всього коментарів: 0