Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

СУЧАСНИЙ СТАН РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЛІСІВ

Середа Юрій

старший викладач-методист

Сидоренко Володимир

к.т.н., доцент, начальник кафедри

Інститут державного управління у сфері цивільного захисту

м. Київ

Азаров Сергій

д.т.н., с.н.с., завідувач відділом

Інститут ядерних досліджень НАН України

 м. Київ

 

Сучасний стан радіоактивного забруднення лісів

 

На території України більше 10 млн. га займають лісові масиви. Найбільш лісів розташовано в північному і у західному регіонах України (по 30 % відповідно), 17 % – у східному, 10 % – в південно-західному і 11 % – у південному регіонах. Лісові екосистеми безпосередньо впливають на водний баланс країни, знижують вплив засух та суховіїв, переформовують різні види атмосферного забруднення, захищають ґрунти від водної і вітрової ерозії, селевих потоків, зсувів, руйнування берегів та інших небезпечних природних і техногенних процесів.

Після Чорнобильської катастрофи у 1986 році площа радіоактивного забруднення склала 53,5 тис. км2 (9 % всієї території України), що охоплює 73 райони у 12 областях. На цій території розміщено 2293 населених пунктів (сіл, поселень, селищ міського типу) в яких проживає 2315900 людей (5 % населення країни), в тому числі 499500 дітей [1]. Ліси зіграли найважливішу роль в локалізації радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи. Тому, контроль та аналіз його радіаційного стану при впливі природних пожеж, є необхідною складовою частиною екологічних досліджень.

Площа лісів в Україні, що забруднена радіонуклідами, становила 1,1 млн. га, 12 % від їх загальної площі, з якої близько 157 тис. га було виведено з господарського обігу [2]. Радіаційним обстеження лісів встановлено, що загальною рисою радіоактивного забруднення є його мозаїчний, осередковий, високоградієнтний характер [3]. Хвойні насадження охоплюють 42 % загальної площі, зокрема сосна – 33 %. Частина твердолистяних насаджень становить 40 %, зокрема дуби і вільха – 32 % Запас деревини в лісах оцінюється в 1,8 млрд. кубометрів. Найбільші площі лісів, забруднених радіоактивними продуктами Чорнобильської аварії, знаходяться в Житомирській (974,3 тис. га), Рівненській (728,8 тис. га), Чернігівській (725,5 тис. га) та Київській (416,4 тис. га) областях. В Черкаській, Вінницькій, Волинській, Сумській та Хмельницькій областях площа лісів, забруднених 137Cs, становило 10–20 % від загальної площі лісового фону [4].

З моменту аварії на 4-м блоці ЧАЕС стало зрозуміло, що природне очищення від радіоактивного забруднення проходило повільно. Чисте видалення 137Cs як екомітки складає менше одного відсотка на рік, тому, ймовірно, що без технологічного втручання швидкість фізичного розпаду 137Cs буде в значній мірі впливати на тривалість дії Чорнобильської аварії на лісові масиви [5]. Незважаючи на те, що величина абсолютно природної втрати 137Cs в лісах мала, рециркуляція радіоактивного цезію в лісах є динамічним процесом, в рамках якого взаємозвортні переходи між біотичними та абіотичними компонентами лісової екосистеми проходять на сезонній або довготривалій основі.

Ліси Зони відчуження представлені типовим для даного регіону насадженнями. Головними лісоутворюючими породами були і залишаються хвойні породи, насамперед: сосна звичайна (Pinus sy evestris), ялина колюча (Picea pungens Engelum), ялина європейська (Picea cibies), листяні породи: береза, вільха, дуб і осика. Інтродуцентами є сосна Банкса, ялина й акація біла. Посадки сосни звичайної покривають близько 80 % залісненої території і це в основному післявоєнні культури віком від 50 до 60 років, створені на колишніх староорних землях. В залежності від вікової групи лісонасаджень соснові ліси мають загальний запас абсолютної сухої речовини 1025 т/га, широколистяні ліси 1400, соснові сухотравно-лишайникові ліси 570, чорновільхові ліси – 850 та перелоги – 80 т/га.

Ліси за своїм призначенням та місцезнаходженням у Зоні відчуження Київської області виконують водоохоронно-захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровлюючі функції. Лісові масиви займають 45 % території Зони відчуження (102 тис. га). По лісорослинному районуванню вони відносяться до зони Полісся України та розташовані в Новошепелівсько-Вільчанському та Припятсько-Дніпровському заплавно-борових фізико-географічних районах. Переважними ландшафтами тут є надзаплавні тераси, морські водороздільні рівнини і річкові долини.

Характер розподілу техногенних радіонуклідів в екосистемах соснових лісів визначається складним комплексом радіоекологічних, ценотичних, а також складом та формами Чорнобильських осадків. У теперішній час на фоні зниження загальної густини радіоактивного забруднення відбулося вирівнювання різниці у розподілі радіонуклідів у лісових ґрунтах у різних частинах Зони відчуження.

 

Література

  1. Израэль Ю.А. Радиоактивное загрязнение природных сред в зоне аварии на Чернобыльской атомной электростанции / Ю.А. Израэль, В.Н. Петров, С.И. Авдюшкин и др. // Метеорология и гидрология. – 1987. – № 2. – C. 5–18.
  2. Чернобыльская катастрофа / Гл. ред. В.Г. Барьяхтар. – К.: Наукова думка, 1995. – 558 с.
  3. Лес и Чернобыль (лесные экосистемы после аварии на Чернобыльской АЭС, 1986–1994 г.г.) / Под ред. В.А. Игнатьева. – Минск: Изд-во "Стенд", 1994. – 248 с.
  4. Чернобыль: Радиоактивное загрязнение природных сред / Под ред. Ю.А. Израэля. – Л.: Гидрометеотздат, 1990. – 296 с.
  5. Экологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС и их преодоление: двадцатилетний опыт / Доклад экспертной группы "Экология" Чернобыльский форум. – Вена, МАГАТЭ, 2008. – 180 с.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 473
Всього коментарів: 0