Фост Анатолій

к.т.н, старший викладач

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА СТАН ДОВКІЛЛЯ

Сучасний стан довкілля не повинен залишить байдужим будь-кого. Господарська діяльність людей веде до нечуваного забруднення природи.  Повітря – яким ми дихаємо. Вода – яку ми споживаємо. Ґрунт, що годує все живе. Це основні атрибути життєдіяльності всього живого на Землі.  Ставлення до них визначить майбутнє наше і прийдешніх поколінь.

Кожному, хто здатний спостерігати, аналізувати, думати, зараз цілком зрозуміло, що природа в біді. Сьогодні чітко видно, що за останнє століття геофізичні і природно-кліматичні властивості планети Земля змінилися, порушуються життєві біологічні ритми. В чому причина? Забруднення навколишнього середовища сьогодні відбувається в усьому світі і в катастрофічних масштабах. В результаті впливу ґрунтових вод і атмосферної циркуляції це забруднення досягло таких масштабів, що затронуло глобальні системи, що контролюють клімат і створюють умови для життя [1]

Проблеми навколишнього середовища проявляються все відчутніше на локальному, регіональному і планетному, в масштабах Землі, рівнях. Основними причинами глобальних змін є: демографічний вибух і урбанізація, зростання енергетики, промислового виробництва, засобів та інфраструктури транспорту, розвиток сільського господарства, екологічні враження та ін. Діяльність людей, розумна за своїми намірами, в масштабах біосфери часто буває руйнівною, обмежуючою можливості подальшого розвитку і існування цивілізації.

В атмосферу планети щорічно викидається 5,5 мільярда тон вуглекислого газу (в три рази більше, ніж в 1950 році) і більше одного мільярда інших забруднюючих довкілля речовин. Найбільш динамічним і глобальним за своєю дією є так званий парниковий ефект. Він став грізною реальністю, і його прояви все частіше спостерігаються. Небувалі теплі зими останніх десятиліть в Європі і північній частині Азії, літні засухи в США, катастрофічні повені в Індії, Китаї, Південній Америці, капризи природи в інших частинах планети, в тому числі заморозки в Каліфорнії, Флориді і Австралії, яких раніше не спостерігалось, це все кліматичні зміни глобального масштабу. За спостереженнями світового наукового товариства, парниковий ефект спричиняє підвищення температури планети, що веде до танення льодовиків і підвищення рівня Світового океану. Загроза цивілізації планети Земля – реальна [1].

Ось лише приклад забруднення атмосферного повітря на регіональному рівні. За повідомленням відділу статистики сільського господарства та навколишнього середовища Головного управління статистики в Полтавській області, 105,5 тис. тон (51,3 %) сумарних забруднень повітря припала на викиди від автомобільного, залізничного, водного транспорту та виробничої техніки. Основним забруднювачем повітря серед пересувних джерел викидів є автомобільний  транспорт – 83,3 тис. тон (78,9 %). Найбільша щільність викидів забруднюючих речовин від автотранспорту на один квадратний кілометр  території спостерігався у містах Полтаві (202,8 т), Кременчуці (131,7 т), Лубнах (73,5 т), Миргороді (59,3 т), тоді як у середньому по області – 2,9 т.

Це лише один приклад локального забруднення повітря. А скільки таких, чи ще більших міст на Україні? Суцільний сморід! Чисту воду вже продають в супермаркетах. Невже настане той час, що чисте повітря буде в дефіциті? Або рятуючись від забрудненого повітря надіватимемо противогаз?

Відчутні негативні наслідки забруднення навколишнього середовища спричиняє сільське господарство. Розвиток сільського господарства України базується на технічних і технологічних досягненнях другої половини двадцятого століття і орієнтується на енерго- і ресурсноємні технології. У спеціалістів і керівників всіх рівнів виробився своєрідний світогляд – взяти від природи якомога більше і в найкоротші строки, ігноруючи, забуваючи чи замовчуючи піклування про охорону ґрунтів, їх родючість, і в цілому про охорону довкілля, висуваючи на перший план питання економіки і диктат технології. Такі підходи до вирішення продовольчої проблеми є споживацькими і призвели до дисбалансу агроекосистеми: забруднення і деградації ґрунтів, води, повітря. Це негативно позначається як на продуктивності агроекосистеми, так і на здоров’ї населення, що призвело до підвищення смертності і скорочення тривалості життя людей.

Швидке зростання чисельності людства на планеті Земля спричинило демографічний вибух. На сьогодні чисельність людей планети налічує 6 мільярдів осіб. Зростання чисельності людства потребує збільшення виробництва сільськогосподарської та промислової продукції, і цей фактор поглиблює протиріччя між людиною і природою. В зв’язку з цим спостерігається непомірний рівень і швидке зростання сукупного навантаження на природу.

Для збільшення виробництва продовольства в сільському господарстві розробляються і запроваджуються у виробництво нові технології. Ріст виробництва продукції рослинництва здійснюється на основі впровадження нових сортів сільськогосподарських культур інтенсивного типу, що потребують широкого застосування синтетичних мінеральних добрив, засобів хімічного захисту рослин, потужної високопродуктивної техніки. Такі технології поглиблюють протиріччя сільськогосподарського виробництва і природи. В результаті нераціональних прийомів ведення землеробства на планеті щорічно втрачається безповоротно 5-7 мільйонів гектарів родючих земель. Від 30 до 80 відсотків всіх зрошувальних земель в світі потерпає від засолення і заболочення. Кожні 10 років втрати верхнього шару ґрунту складають близько 7 відсотків. Деградація ґрунту в кінцевому результаті призводить до опустелювання, яким в даний час охоплено близько 30 відсотків земної поверхні. Щорічно 21 мільйон гектарів землі приходить в стан повної або майже повної непридатності [1].

Нераціональне ведення землеробства спричинило небувалих масштабів ерозійні процеси ґрунту. В Україні щорічно від ерозії втрачається від 300-400 до 500-600млн.тон ґрунту. З продуктами ерозії виноситься близько 10-15 млн. тон гумусу, 300-900 тис. тон азоту, 700-900 тис. тон фосфору, 6-12 млн. тон кальцію, що значно більше, ніж вноситься з добривами.

Урожайність сільськогосподарських культур на еродованих ґрунтах на 20-60% нижча. Втрати продукції землеробства від ерозії, за експертними оцінками, становлять 9-12 млн. тон зернових одиниць, еколого-економічні збитки внаслідок ерозії перевищують 10 млрд. доларів США щороку.[2, 3]

Сьогодні, як ніколи, потрібен тісний зв’язок між господарською діяльністю і захистом навколишнього природного середовища. Слід пам’ятати, економічна деградація гальмує процес економічного зростання. Попередження гострих екологічних проблем і запобігання їм – ось головна стратегія стійкого розвитку суспільства.

Література

1. Моргун Ф. Кінець світу? Або.../ Ф.Моргун – Белгород.: Крестьянское дело, 1998 - С. 13-17.
2. Ярошенко П.П., Опара М.М. Ерозія ґрунтів, їх родючість, енергозбереження в землеробстві: Методичні рекомендації / П.П. Ярошенко, М.М. Опара - Полтава.: РВВ ПДАА, 2008. -18с.
3. Борт Ірина. Прес-служба облдержадміністрації / Ірина Борт // Газета «Зоря Полтавщини», Полтава. -  30 травня 2006 року.