Бєдункова Ольга

к.с.-г.н., доцент

Максимчук Юлія

студентка

Національний університет водного господарства та природокористування

м. Рівне

Просторово-часові зміни сучасного екологічного стану поверхневих вод річки Стир на території рівненської області

Як відомо, гідрохімічні показники поверхневих вод є базовими характеристиками для формування явлень про екологічну ситуацію не тільки у водній масі, але й на площі всього водозбору. Для об’єктивної оцінки якості поверхневих вод, плануванні навантажень на водойми та ліквідації проблем їх можливої деградації, необхідно мати уявлення про спрямованість змін у їх гідрохімічному складі в часі та просторі.

Метою наших досліджень було проведення аналізу просторово-часових змін сучасного екологічного стану поверхневих вод р. Стир на території Рівненської області.

Річка Стир є правою притокою р. Прип’ять, протікає по території Львівської, Волинської та Рівненської областей. Загальна довжина річки 494 км, в межах Рівненської обл. 208 км, що складає 42% всього водотоку. Швидкість течії 0,2 – 0,5 м/с. Залісненість басейну 22%, заболоченість 14%.

Формування хімічного складу поверхневих вод відбувається в умовах надлишкового зволоження під впливом розповсюджених карбонатних порід. Вода використовується для промислового (охолодження реакторів РАЕС) і побутового водопостачання, рибництва та рекреації.

Оцінку якості поверхневих вод проводили згідно нормативної методики [1], за даними гідрохімічного контролю, що входить у програму моніторингу водних ресурсів управління екобезпеки в Рівненській області по відповідних створах спостережень впродовж 2009-2013 рр.

Оскільки при екологічних оцінках якості поверхневих вод прийнято користуватись ГДК рибогосподарського призначення, саме їх значення приймались за еталонні в розрахунках коефіцієнтів забруднення (КЗ), згідно вище згаданої методики.

У 2009 р., найвищу кратність перевищення ГДК було зафіксовано для таких речовин як: мідь (4-14 разів), фосфати (2,4-13,6 разів), цинк (2,4-3,3 разів) та нітрити (1,1-2,75 разів). Серед 7 контрольних створів, найгіршою виявилась якість поверхневих вод у створі в межах с. Іванчиці Зарічненського р-ну (з  мосту, 1 км нижче впадіння р. Стубла, витік ріки в Білорусь, 4 км до кордону) та створі нижче с. Полонне Володимирецького р-ну (0,5 км нижче скиду промислово-зливової каналізації Рівненської АЕС) - води «помірно забруднені». В решті проаналізованих створах, що увійшли до програми державного моніторингу поверхневі води річки мали характеристику «слабко забруднені». Середні значення КЗ для р. Стир в межах Рівненської області у 2009 р. мали значення 2,36 і відповідали рівню «слабко забруднені».

У 2010 р., найвищу кратність перевищення ГДК було зафіксовано для: міді (18-41 разів), цинку (1,7-4,6 разів), фосфатів (1,2-4,6 разів), нітритів (1,13-3,1) разів та показника БСК₅ (1,32-2,65 разів). Серед 6 контрольних створів, що увійшли до програми моніторингу, найгіршою виявилась якість поверхневих вод у створі в межах с. Іванчиці Зарічненського р-ну (з  мосту, 1 км нижче впадіння р. Стубла, витік ріки в Білорусь, 4 км до кордону) та створі нижче с. Бабка Володимирецького р-ну (0.5 км нижче скиду з о/с Кузнецовського МКП) – води «брудні». У решті створів, поверхневі води річки мали рівень «помірно забруднені». Середні значення КЗ для р. Стир в межах Рівненської області у 2010 р. мали значення 3,92 і відповідали рівню «помірно забруднені».

У 2011 р., найвищу кратність перевищення ГДК було зафіксовано для: міді (9-54 разів), фосфатів (3-12,6 разів), нітритів (1,63-2,13 разів), цинку (1,8-1,9 разів), БСК₅ (1,09-1,88 разів) та амонію (1,06-1,82 разів). Крім вище згаданих створів, рівень «брудні» мали поверхневі води і створу в межах смт. Зарічне (0,5 км нижче скиду з о/с ВКП "Зарічне"). У решті створів поверхневі води мали рівень «помірно забруднені». Середні значення КЗ для р. Стир в межах Рівненської області у 2011 р. мали значення 4,62 і відповідали рівню «помірно забруднені».

У 2012 р. програмою державного моніторингу був передбачений контроль лише у створі в межах с. Іванчиці (1 км нижче впадіння р. Стубла, витік ріки в Республіку Білорусь, 4 км до кордону). Середні значення КЗ по створу становили 2,26, що відносило якість поверхневих вод до рівня «помірно забруднені». Кратність перевищення ГДК було зафіксовано лише для міді (13 разів) та цинку (1,6 разів).

У 2013 р. найвищу кратність перевищення ГДК було зафіксовано для: міді (14-19 разів), фосфатів (5,4-5,8 разів), нітритів (1,63-2,13 разів) та цинку (1,3-3,4 разів). Серед 3 контрольних створів, що увійшли до програми моніторингу, найгіршою виявилась якість поверхневих вод у створі в межах с. Полонне, на межі з Волинською областю (1 км вище скиду промислово-зливової каналізації ВП "Рівненської АЕС") та створі в межах м. Кузнецовська, 1 км  нижче скиду промислово-зливової каналізації ВП "Рівненської АЕС". Середні значення КЗ для р. Стир в межах Рівненської області у 2013 р. мали значення 2,92 і відповідали рівню «помірно забруднені».

Таким чином, найбільш суттєвий вплив на формування якості поверхневих вод р. Стир в межах Рівненської області чинять речовини токсичного (мідь, цинк) та трофо-сапробіологічного (фосфати, нітрити) блоків. Особливо гостро вплив забруднювачів проявляється на ділянках водотоку, які зазнають впливу стічних вод. Встановлене коливання екологічного стану поверхневих вод від рівня «помірно забруднені» до рівня  «слабко забруднені» свідчить про самооновлюючий потенціал екосистеми, що обумовлює її толерантність до водогосподарської діяльності.

Література

1.  КНД 211.1.1.106-2003 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в системі Мінекоресурсів)». Видання офіційне. Київ, 2003. – 70 с.