Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОЧАКІВСЬКОГО РАЙОНУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ

Козловський Ю.

Директор

Марчинська-Андрєєва Ольга

старший науковий співробітник

Національного природного парку «Білобережжя Святослава

м. Очаків, Миколаївська область

 

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОЧАКІВСЬКОГО РАЙОНУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ

 

Очаківський район (південь Миколаївської області), завдячуючи своєму вигідному фізико-географічному положенню як в межах України, так і в Європі, має широкі можливості для економічного розвитку. Сприятливим фактором є виходи до Чорного моря, Дніпро-Бузького лиману та Ягорлицької затоки. Вплив Атлантичного океану зумовлює м’яку малосніжну зиму, коротку весну (40-45 днів), тривале жарке літо з бризами і м’яку осінь (оксамитовий сезон). Ці особливості клімату регіону створюють широкі можливості для проведення всіх видів кліматолікування і море лікування, адже купальний сезон починається з середини травня і закінчується в середині вересня. Поєднання надзвичайних морських краєвидів, пам’яток історії та археології, морське повітря в прибережній смузі, збагачене киснем, солями йоду та брому і стало початком розвитку туризму та відпочинку. Основним же природним рекреаційним ресурсом району є морські піщані пляжі довжиною більш як 70 км, більше 20 км з яких – це морські пляжі Кінбурнського півострова. Не меншу цінність являють Ягорлицька затока та мілководні озера [1].

Цілющі властивості Очаківського узбережжя були відомі давно. Наприклад, протоієрей Г.Судковський в 1881 р. у своєму «Кратком историческом описании города Очаков» розповідав  про джерело в поселені Бейкуш (Чорноморка) , яке ще в турецькі часи було «богатым фонтаном, именуемым  Металлия». В Очаківському районі розвідані та затверджені запаси родовища мінеральних вод Очаківське та родовища лікувальних грязей Бейкушське (Бейкушська затока Березанського лиману) [2,4]. Розвідані родовища  сульфідних мулових грязей, балансові запаси яких складають 349410 м3, дають можливість перспективного використання комплексом санаторно-курортних закладів. Виявлені підземні мінеральні води (хлоридно натриєві високо мінералізовані і розсільного типу (32-41 г/л), широко використовуються в бальнеології в санаторних закладах – Курорт «Очаків», «Борисфен» та ін. В 1982-1983 рр. управлінням «Укрнеокаптажмінвод» на західній околиці Очакова в результаті розвідки виявлені (на глибині 520 м) та затверджені Державною комісією хлорі дні натрієві води, високо мінералізовані і розсильного типу (32-41 г/л). В тих же роках виявлені і термальні хлоридні натрієві розсільні (79,7 г/л) води з температурою + 40 °С. Маючи високу концентрацію йоду 6 – 16,9 мг/л та брому 126-156 мг/л ці води широко використовують в бальнеології і сьогодні в санаторії міста. За попередніми результатами досліджень ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» на території Кінбурнського півострова, з існуючих свердловин, визначено різноманітні мінеральні води (від малої до високої мінералізації), а на ряді озер виявлені прояви грязьових покладів (мулові сульфідні грязі).

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з географічним положенням і стало вагомою передумовою розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного. Перші спроби визначити м. Очаків, як курорт були ще в 1926 роках. Інтенсивний же розвиток курорту почався в 60-ті роки.  І тільки 15 грудня 1997 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1391, згідно з якою м. Очаків і села Василівка, Покровське, Покровка та Чорноморка Очаківського району віднесені до курортних населених пунктів.  Сьогодні на Очаківському узбережжі розташовано більш як 40 здравниць загальною місткістю до 10 тис. місць, де щорічно оздоровлюється близько 100 тис. чоловік, це не враховуючи приватні садиби та приватні готелі.

Нажаль, маючи величезний природно-ресурсний потенціал (який на сьогодні ще мало вивчений та недостатньо освоєний), історичні та географічні особливості сучасний стан розвитку туристично-оздоровчих та рекреаційних комплексів району суттєво поступається іншим розвинутим районам країни.

Довготривале використання території, недбале та не раціональне використання природних ресурсів поступово призводить до забруднення території, погіршення умов проживання,  порушення ґрунтового покриву та виснаження ресурсів,  порушення зв’язків в біоценозах та ін. Таким чином, наша курортна зона при її інтенсивному використані може втратити своє значення і стати малопридатною для відпочинку. Оскільки природні рекреаційні ресурси – це незамінна умова розвитку рекреації, то тільки раціональне їх використання, відновлення та охорона є  одним з важливих завдань, яке стоїть перед суспільством. 

На сьогодні існує ряд спеціальних практичних заходів охорони природи, нормативів, законодавчих актів та ін., які спрямовані на регулювання чисельності відвідувачів і режиму їх поведінки, на оптимальне розміщення споруд служби відпочинку. Одним з цих заходів відповідає створення на території Очаківського району в 1992 році Регіонального ландшафтного парку «Кінбурська коса», на площі близько 17000 га земель Кінбурнського півострова, а в 2009 році – Національного природного парку «Білобережжя Святослава» (ядро дніпровського екокоридору[3]), на площі понад 35000 га (з яких 25000 га водної акваторії). На місцевому рівні – це  реалізація основних завдань Програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Очаківського району на 2012-2016 роки (далі Програма) [5].

 Підводячи підсумки, можна з впевненістю сказати, що дотримання відповідних науково обґрунтованих норм, правил  та свідомість суспільства забезпечить невизначено довге використання ландшафтів, дозволить  забезпечити збереження ландшафтного та біологічного різноманіття України.

 

Література

1. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області у 2012 році та 2013 році.

2. Постанови КМУ від 11 грудня 1996р. №1499 «Про затвердження переліку водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних»

3. Екологічний журнал «Жива Україна» №3-4 2007. «Найцінніші природні ділянки (ядра) Дніпровського екокоридору.

4. В.С. Єрмілов. Курорт Очаків. Краєзнавчі і курортологічні нариси. – Миколаїв. Вид-во Ірини Гудим, 2010.

5. Програми охорони довкілля та раціонального природокористування в Очаківському районі на період 2002-2016 рр.

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (17.03.2015)
Переглядів: 723
Всього коментарів: 0