Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ У ЧОЛОВІКІВ, ЯКІ ЗАЙНЯТІ У ПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Пшибельський Володимир

аспірант

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

м. Луцьк

 

ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ У ЧОЛОВІКІВ, ЯКІ ЗАЙНЯТІ У ПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

 

Досить актуальною темою є вивчення впливу токсичних та шкідливих речовин промислових підприємств на органи дихання.

Мета дослідження – вивчити особливості показників зовнішнього дихання у осіб репродуктивного віку, які зайняті у промисловому виробництві. Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

- проаналізувати показники зовнішнього дихання у осіб, які зайняті у промисловому виробництві;

- зробити порівняльний аналіз основних показників зовнішнього дихання обстежуваних та зробити висновок про вплив шкідливих речовин промисловості на органи респіраторної системи.

Контингент обстежуваних складали особи чоловічої статі, віком 21-35 років. Перша група (дослідна група) – 30 осіб, які зайняті в промисловому виробництві і піддаються впливу токсичних речовин (діоксид азоту, сірчистий ангідрид, хлористий вініл). Друга група (контрольна група) – 30 осіб, які не піддаються впливу даних речовин і проживають у відносно екологічно-чистих зонах та не зайняті у виробництві.

Для аналізу зовнішнього дихання брали до уваги такі показники: життєва ємність легень, форсована життєва ємність легень, максимальна об’ємна швидкість 25 %, максимальна об’ємна швидкість 50 %, максимальна обємна швидкість 75 %, індекс Тіффно. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою загальноприйнятих методів описової статистики з використанням t-критерія Стьюдента.

Аналіз зовнішнього дихання показав статистично значиму різницю показників дихальної системи між двома групами досліджуваних. Одним з основних показників, який характеризує дихальний об’єм є форсована життєва ємність легень. Як видно з рисунка 1 група осіб, які працюють в промисловому виробництві характеризувалися достовірно нижчими показниками життєвої ємності легень, порівняно з групою осіб екологічно чистої зони і становить – 4,53 ± 0,15 л та 5,09 ± 0,10 л, при p < 0,05. Даний результат вказує на вплив процесу дихання шкідливих речовин та роботу респіраторної системи в цілому. Вплив на органи дихання шкідливих газів є небезпечними. Наприклад, діоксин азоту здатний подразнювати слизові оболонки дихальних шляхів [2, с. 43-44].

Життєва ємність легень (ЖЄЛ) – це максимальна кількість повітря, що видихається після найглибшого вдиху. ЖЄЛ є одним з основних показників стану апарату зовнішнього дихання, який широко використовуються в медицині. Значення життєвої ємності легень у першій групі обстежуваних становило – 3,03 ± 0,15 л, а у другій групі – 5,09 ± 0,10 л. Статистично значима різниця вказує на негативний вплив токсичних речовин, які використовуються в промисловому виробництві на показники життєвої ємності легень. Насамперед, це можуть бути такі речовини, як сірчистий ангідрид, діоксин азоту та хлористий вініл.

Сірчистий ангідрид небезпечний при вдиханні. Навіть дуже мала концентрація його створює неприємний присмак в роті і подразнює слизові оболонки [1, с. 106].

Вдихання повітря, котре містить понад 0,2 % сірчаного ангідриду, викликає хрипоту, задишку і швидку втрату свідомості. Якщо концентрація газу більша від максимально допустимої або при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах, де концентрація невідома, повинні використовуватися лише ізолювальні протигази [3, с. 38].

Значення індекса Тіффно у першій групі осіб (зайняті у промисловому виробництві) та у другій осіб (екологічно чистих зон) складає: 68,12 ± 3,35 %, 84,02 ± 0,22 %. Оскільки об’ємнісні показники зовнішнього дихання знижені, відповідно до цього і зменшується розрахунковий показник, що в першу чергу свідчить про зниження потужності вдиху та видиху.

Висновки:

  1. У групі осіб, які зайняті у промисловому виробництві відмічається статистично значиме зниження форсованої життєвої ємності легень, життєвої ємності легень, максимальних об’ємних швидкостей на 50 та 75 % від об’єму форсованого видиху.
  2. Максимальна об’ємна швидкість на 25 % від об’єму форсованого видиху проявляється в значному зниженні значень у групі осіб репродуктивного віку, які працюють в промисловому виробництві.
  3. Використання речовин в промисловому виробництві (діоксид азоту, хлористий вініл, сірчистий ангідрид) чинять негативну дію на органи дихання та як наслідок проявляються у знижених показниках зовнішнього дихання.

 

Література

  1. Козловська Т. Ф. Шляхи визначення рівнів медико-хімічного ризику та впливу шкідливих речовин на організм людини / Т. Ф. Козловська // Вісник КДПУ. – 2006. – Випуск 2 (37). – Ч. 2. –С. 104-109.
  2. Скорина Л. М. Вплив автотранспорту на розвиток хвороб органів дихання у Вінницькій області / Л. М. Скорина, А. В. Нагорна // Проблеми екології, 2010. – № 1. – С. 41-45.
  3. Федорченко Р. А. Гігієнічна оцінка рівнів захворюваності населення м. Запоріжжя за 200-2008 рр. у зв’язку з забрудненням атмосферного повітря / Р. А. Федорченко, Ю. В. Волкова // Запорожский медицинский журнал, 2010. – Т. 12. – № 1. – С 37-40.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 340
Всього коментарів: 0