Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ НАПРУГИ В ПРИЧОРНОМОРСЬКІМ СТЕПУ

Шевчук Віктор

к.с.-г.н., с.н.с., директор

Фомін Василь

с.н.с.

ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА»

м. Цюрупинськ

 

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ НАПРУГИ В ПРИЧОРНОМОРськім степу

 

Для Одеської, Миколаївської та Херсонської областей характерна велика частка земель сільськогосподарського призначення та надмірно високий відсоток їх  розораності. Площа ріллі в Одеській області становить 2074,6 тис. га (80% від площі земель сільгосппризначення), в Миколаївській та Херсонській областях відповідно 1698,2 тис. га (82,5 %) та 1977,6 тис. га (90,1%). В той же час загальна лісистість коливається від 6,7% в Одеській області до 4,1 % в Херсонській області, а полезахисна лісистість – в межах 2,4-1,6%. Ділянки лісу, переважно штучного походження, представлені як окремими відносно крупними масивами, так і розсіяними лісовими насадженнями різних просторово-цільових форм.

Територіальне розміщення лісів регіону вкрай нерівномірне, а їх стан, особливо тих, що не підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів України, є незадовільним. Головними причинами незадовільного стану лісомеліоративних насаджень у степовій зоні України, окрім жорстких лісо рослинних умов, є помилки, допущені при створенні насаджень – неправильний підбір головних порід, невідповідність їх типам умов місцезростання. захоплення чистими деревостанами, особливо біло акацієвих смуг у ІІ та ІІІ агромеліоративних районах, порушення агротехніки лісокультурних робіт, недостатній а то і відсутній догляд за насадженнями. Нинішня кількість та стан захисних насаджень не здатні забезпечити необхідної ефективності [1].

Конструкції більшості лісових смуг не відповідають умовам, не існує цілісних завершених систем захисних лісових насаджень. Наявність крупно розмірних полів при зрошуваному землеробстві та низька захисна висота полезахисних лісових смуг суттєво знижує позитивний вплив останніх. Захисна висота деревостанів становить 7,1 м для ІІ, 8,1 м = для ІІІ та 11,3 м для ІV агролісомеліоративного районів. Більша частина захисних лісомеліоративних насаджень створенні у повоєнні роки. Деревні породи, які використали у якості головних – акація біла, гледичія триколючкова, клен ясенелистий, в¢яз дрібнолистий взагалі мають низький вік стиглості – 31-45 років, а в посушливих умовах Степу вони швидше старіють, тому переважна частина вцілівших насаджень знаходиться в стадії деградації. Україна приєдналася до переходу на міжнародні принципи сталого розвитку, які передбачають досягнення збалансованого природокористування та узгодження його зі збереженням природного різноманіття [2]. Як  вказують автори цієї монографії ключовими проблемами українського степу є: запровадження збалансованого природокористування на принципах сталого розвитку; оптимізація структури ландшафтів за еколого-економічним цільовим використанням угідь, збереження та підтримка лісових та агроландшафтів.

Протягом 2009-2014 рр. в УкрНДІЛГА виконувалися дослідження в рамках державної науково-дослідної теми «Розробити концептуальні засади агролісомеліорації і степового лісорозведення та обґрунтувати зональні нормативи захисної лісистості в  сучасних умовах», №24, ДР 0110U0011923, керівник НДР – зав. лабораторією лісових культур та агролісомеліорації, доктор с.-г. наук, с.н.с. Г.Б.Гладун. Питання, що стосуються  теми в Одеській, Миколаївській і Одеській областях пророблялися в ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА». Визначені обсяги лісомеліоративних заходів в межах адміністративних районів за цільовим їх призначенням.

Так, в Одеській області необхідно додатково створити 38,1 тис. га полезахисних смуг, довівши значення мінімально-необхідної лісистості до 4,1%. Площу прияружних і прибалкових захисних насаджень збільшити до 12,4 тис. га. Орієнтовна площа захисних смуг вздовж річок, морів, озер та водосховищ повинна досягти 31,4 тис. га.

В Миколаївській області лісомеліоративні заходи повинні бути націлені в першу чергу на захист ріллі від ерозійних процесів, для чого необхідно створити додатково до існуючих 34,2 тис. га 41,3 тис га полезахисних лісових смуг. В області налічується 291,3 тис. га деградованих та малопродуктивних земель, з яких підлягає консервації та  залісенню 86,2 тис. га. В цілому по області мінімальна захисна лісистість у 10,6% може бути досягнута при наявності 201 тис. га захисних лісових насаджень.

Херсонська область за ґрунтово-кліматичними умовами та ступенем екологічної напруженості території є найбільш уразливою в регіоні до проявів різних видів дестабілізуючих чинників. Ґрунтовий покрив представлений різновидами, які сильніше піддаються впливу водної та вітрової ерозії, особливості рельєфу , найбільша, ніж по Україні середня швидкість вітру, наявність значних площ  підтоплення, піщаних арен, зрошуваних земель тощо. Близько 28 тис. га змитих земель потребують  виведення із сільськогосподарського використання. Для зменшення ступеня екологічної напруги необхідно створити додатково 67,2 тис. полезахисних лісових смуг. Потенційно-необхідна площа прияружно-прибалкових захисних лісових насаджень в області становить 2,1 тис. га. В цілому по області мінімальна захисна лісистість у 10,7% буде досягнута при наявності 196,7 тис. га захисних цільових насаджень. Виконання таких обсягів робіт потребує перегляду співвідношення угідь ліс-рілля-сіножаті-природні кормові угіддя за рахунок ріллі на користь лісових насаджень та природних кормових угідь.

 

Література

1. Гладун Г.Б. Основні чинники негативного впливу на стан захисних лісових насаджень Нижньодніпров’я / Г.Б.Гладун, Н.М.Сірик, Л.І.Алістратова // Зб. наук. пр.. «Фальцфейнівські читання». – Херсон, 2009. – С. 62-68.

2. Ліс у Степу: основи сталого розвитку: Монографія / О.І.Фурдичко, Г.Б.Гладун, В.В.Лавров; За наук. ред.. О.І.Фурдичка. – К. : Основа, 2006, -496 с.

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 430
Всього коментарів: 0