Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ОЦІНКА ВПЛИВУ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ Р.ІКВА НА СТАН ГІДРОБІОНТІВ

Клименко Микола

д.с.г.н., професор, директор

Навчально-наукового інституту

агроекології та землекористування

Буднік Зіна

аспірант

Національний університет водного

господарства та природокористування

м. Рівне

 

ОЦІНКА ВПЛИВУ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ Р.ІКВА НА СТАН ГІДРОБІОНТІВ

 

Якість поверхневих вод впливає на стан їх гідробіонтів, чим вона вища, тим краще почуваються гідробіонти, тим кращі характеристики вони мають. Значний вплив на якість води мають речовини, які до неї потрапляють, в основному це забруднюючі речовини, які погіршують якість води.

Річка Іква належить до басейну р. Стир і є її правою притокою першого порядку. Бере початок поблизу с. Гусицько-Литовське Львівської області. Протікає територією Львівської, Тернопільської, Рівненської областей. Річка має 9 приток довжиною понад 10 км, 18 приток довжиною до 10 км. Основними притоками Ікви в межах області є річки Тартацька і  Людомирка. Загальна довжина річки 156 км, у межах області – 93 км [1-2].

Річка контролюється у 7 контрольних пунктах. На межі з Тернопільською областю, в с. Сапановчик, у воді зафіксовано зменшення вмісту забруднюючих речовин за середніми значеннями. В контрольному пункті нижче міста Дубно, 0,7 км вище скиду очисних споруд КВП ВКГ «Дубноводоканал», спостерігалось перевищення норм ГДК за максимальними показниками за БСК5 – в 2,3 рази, нітритах - в 1,75 рази  та зменшення концентрації амонію сольового в 8,4 рази, нітритів-в 4,6 рази, ХСК-в 1,7 рази, фосфатів-в 1,8 рази, завислих речовин-в 3,2 рази в порівнянні з минулим роком. Значення цих показників не перевищують ГДК для водойм рибогосподарського водокористування. В пункті с. Торговиця, до впадіння річки Іква в р. Стир, значення показників забруднення не перевищували ГДК для річок культурно-побутового водокористування. КП «Комунальник» скидає 66,6 млн.м3 стічних вод: органічні речовини (БСКповн.) – 0,7; завислі речовини – 0,9; хлориди – 1,8; залізо – 0,0067; фосфати - 0,1438; сульфати - 3,1; азот амонійний - 0,2.

За даними Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації забір води в 2013 році в басейні р.Іква становив 20,7 млн.м3, використано – 17,5 млн.м3, а повернуто – 12,36 млн.м3, з них забруднених зворотних вод – 0,17 млн.м3

Отже, можна зробити висновок, що в басейні йде інтенсивне використання водних ресурсів, так як потреби споживачів зростають. Крім цього в поверхневі води скидаються стічні води, переважно не доочищенні. Найбільший об’єм стічних не доочищених вод спостерігається на КП «Комунальник». Очисні споруди на об’єктах відсутні або ж в неналежному стані.

Фітопланктон представлений такими мікроводоростями: синьо-зелені – Aphanizomenon flos aguae, Anabena flos aguae, Microsystis aeruginosa, Chlorocoecus, Nostok, Oscillatoria; зелені – Scenedesmus, Pediastrum, Pandorina, Spirogira, Volvox; діатомові – Melosira, Asterionella, Fragilaria, Cyclotella. Зоопланктон та зообентос представлений веслоногими (Cladocera) та гіллястовусими рачками (Copepoda), коловертками (Ratatoria) та хірономідами (Chironomus). Видовий склад представляють такі види, як: Daphnia magna, Daphnia cuculata, Moina rectirostris, Bosmina longirostris, Ceriodaphnia affinis, Leptodora kindtii, Nauplius, Polyphemus pediculus, Sida crystalina, личинки Chironomus, Cyclops, Asplanchna priodonta, Culicini pupae та інші.

Проведені дослідження вказують на бідність кормової бази досліджуваних водойм. Так, наприклад, у верхів’ї та середній течії р. Іква біомаса фітопланктону, зоопланктону та зообентосу нижча від оптимальних величин на цілий порядок і відповідно складає – 2,9 г/м³, 0,485 г/м³, 1,7 г/м². Дещо краща кормова база у гирловій ділянці Іква – 4,4 г/м³, 2,12 г/м³, 2,6 г/м².

Отже стан фітопланктону, зоопланктону та зообентосу різний у різних районах басейну, але в цілому можна сказати, що існують невеликі зміни у складі та розповсюдженості фітопланктонних таксонів порівняно з специфічними угрупованнями, розповсюдженість є помірно порушеною, може траплятися помірне підвищення в частоті та в інтенсивності цвітіння планктону, тому за фітопланктоном екологічний стан річок басейну Ікви знаходиться в кращому стані ніж задовільний, хоча в гіршому ніж добрий. А за фауною донних безхребетних екологічний стан дещо відрізняється від доброго в гіршу сторону, проте ці відмінності незначні.

 

Література

  1. Берге Дат, Оксана Мантурова. Організація водного управління басейну річки Припять та характеристика річки Іква. Рівне, 2011. – 108с.
  2. Паспорт водного об’єкта – р. Іква.
  3. Клименко М.О., Бєдункова О.О. Буднік З.М. Екологічна оцінка стану басейну річки Іква // Чисте місто. Чиста річка. Чиста планета: Збірник матеріалів ІІ-го Міжнародного екологічного форуму – Херсон, Херсонська торгово-промислова палата, 2010 – 195с.
  4. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2013 р. / за ред. Колодича П.Д. – Рівне, 2014. – 234с.
  5. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В., Гринюк В.І., Войтишина Д.Й. Відродження екосистем трансформованих басейнів  річок та озер (рекомендації до розробки ОВНС). Монографія - Рівне: НУВГП, 2012.-246
  6. Клименко М. О., Вознюк Н.М., Буднік З.М., Антонюк С.М. Антропогенний вплив на поверхневі та підземні води річки Іква // Вода: проблеми і шляхи вирішення: Збірник матеріалів ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (21-22 грудня 2010 року, м. Житомир) – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010 – 162с.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (17.03.2015)
Переглядів: 958
Всього коментарів: 0