Крайнюков Олексій

д.г.н., доцент, професор кафедри

Кривицька Іветта

старший викладач

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

м. Харків

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ ТА ЕКОСТАНУ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ НА ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ РІЧКИ СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ У МЕЖАХ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ефективним засобом контролю відповідності якості води встановленим нормам екологічно допустимих антропогенних навантажень є комплексна оцінка екостану поверхневих вод. Найбільш розповсюдженими методиками, які застосовуються для зазначених цілей, є методика розрахунку коефіцієнта забрудненості води (К_з) [1] та екологічного індексу якості води (І_е) [2]. У низці публікацій [3,4] відзначається недостатня ефективність оцінки якості води при застосуванні зазначених методик, яка пов’язана, в основному, з використанням на практиці обмеженого переліку показників, що не дозволяє отримати ґрунтовну оцінку екостану водних об’єктів.

Враховуючи рекомендації, що викладені в [5] щодо доцільності застосування при здійсненні комплексної оцінки і класифікації якості води показників, які безпосередньо характеризують небезпеку для водних екосистем забруднення поверхневих вод специфічними речовинами токсичної дії, у процесі виконання роботи проводились натурні та експериментально-стаціонарні дослідження, в межах яких виконувалась еколого-токсикологічна оцінка якості поверхневих вод, проби відбирали у 36 створах водних об'єктів на території басейну Сіверського Донця (річки Сіверський Донець, Уди, Харків, Лопань, Немишля, Сухий Торець, Оскіл, Червонооскільське та Печенізьке водосховища) впродовж 2013-2014 рр. Метою дослідження було співставлення результатів біотестування з оцінками якості води за показниками К_з та І_е.

На території Харківської області державний моніторинг водних об'єктів  здійснюється лабораторією моніторингу вод Харківського РУВР відповідно «Програми моніторингу довкілля в частині здійснення Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів контролю якості поверхневих вод», в роботі були використані дані по гідрохімічним показникам стану водних об’єктів по моніторингових створах Харківської області.

Визначення рівні хронічної токсичності води проводили у лабораторії еколого-токсикологічних досліджень екологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, яка атестована Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики на проведення вимірювань токсичності методом біотестування у сфері поширення державного метрологічного.

Для кількісної оцінки результатів біотестування було розроблено алгоритм і спосіб визначення ступеня ураженості водної екосистеми залежно від рівнів хронічної токсичності води та його кількісного вираження – коефіцієнта ураженості (К_У) [6].

В результаті проведених розрахунків було отримано наступні результати, у басейні річки Сіверський Донець за показником К_з із 25 створів у 23 створах (92%) якість води оцінювалась як слабко забруднена і у 2 (8%) – як помірно забруднена; за показником І_е якість води у 20 створах (80%) належала до ІІ класу 3 категорії якості (вода досить чиста), 5 створах (20%) – до ІІІ класу 4 категорії якості (вода слабко забруднена); за показником К_у якість води у 12 створах (48%) відносилась до І класу (вода чиста), 9 створах (36%) – до ІІ класу (вода слабко забруднена), 4 створах (16%) – до ІІІ класу (вода помірно забруднена). Отже, за показником К_З у 23 із 25 обстежених створів поверхневих водних об'єктів басейну Сіверського Донця якість води не відповідала нормативам рибогосподарських ГДК і характеризувалась як слабко і помірно забруднена, за показником І_е якість води у 20 створах була досить чистою і у 5 створах характеризувалась як слабко забруднена, а за показником К_У лише у 12 створах відносилась до I класу якості (вода чиста), в інших 13 створах характеризувалась як слабко і помірно забруднена.

Співставлення результатів комплексної оцінки якості води і відповідно екостану водних об’єктів при використанні показників рівня забрудненості води, екологічного індексу якості води і ступеня ураженості водної екосистеми показало, що здійснення спостережень за обмеженим переліком показників складу і властивостей води є недостатнім для об’єктивної і ґрунтовної оцінки якості води, що обумовлює доцільність включення в алгоритм комплексної оцінки показника ураженості водної екосистеми, який в інтегральній формі відображає результат взаємодії всіх абіотичних та біотичних процесів, які протікають у водному середовищі внаслідок його антропогенного забруднення і характеризує ступінь небезпеки середовища мешкання для біотичної складової водних екосистем.

Література

1. Методика розрахунку коефіцієнта забрудненості природних вод: КНД 211.1.1.106-2003 Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в системі Мінекоресурсів)/ Затв. наказом Міністра екології та природних ресурсів України №89-М від 4 червня 2003 р. – Київ, 2003. – С. 25-30.
2. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями /[В.Д. Романенко, В. М. Жукинський, О.П. Оксіюк, А. В. Яцик та інші]. – К.: СИМВОЛ-Т, 1998. – 28 с.
3. Іванюк Д. В. Комплексна оцінка якості поверхневих вод басейнової геосистеми Десни за критеріями водно-якісної параметрично-інтегральної стійкості/ Д. В. Іванюк, В. М. Самойленко// Гідрологія, гідрохімія і гідро екологія. – Київ: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2011. – Т. 1.
4.  Кресін В. С. Методичні підходи до розрахунку ГДС речовин з урахуванням категорій якості поверхневих вод/ В. С. Кресін, В. В. Брук// Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки: Зб. наук. пр. УкрНДІЕП. – Харків:ВД «Райдер», 2005. – С.210-221.
5. Правила ведення моніторингу та оцінки якості води транскордонних річок/ Схвалено комітетом ЄЕК. – Гельсинки, 1996. – 49 с.
6. Патент України на корисну модель від 11.11.2013, № 85333 Спосіб визначення ступеня ураженості водної екосистеми/ О.М. Крайнюков/ Зарєестровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.11.13.