Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ФОРМУВАННЯ БЕРЕГОВОЇ ЛІНІЇ ВОДНИХ ЛАНДШАФТНО-ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ

Гамалій Ірина

к.геогр.н., доцент, член-кореспондент МАНЕБ

Білоцерківський національний аграрний університет

м. Біла Церква

 

ФОРМУВАННЯ БЕРЕГОВОЇ ЛІНІЇ ВОДНИХ ЛАНДШАФТНО-ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ

 

Зважаючи на те, що водосховища, стави, канали як об’єкти вивчення, використання і управління займають проміжне положення між технічними і природними утвореннями (Авакян, 1982; Денисик, 1998; Дьяконов, 1978; Мильков, 1978; Федотов, 1985) пропонуємо розглядати їх у якості водних ландшафтно-інженерних систем (ВЛІС).

Водні ландшафтно-інженерні системи – географічні антропогенні блокові системи – водосховища, стави, канали, які займають проміжне положення між ландшафтними системами (ЛС) та інженерними спорудами (ІС), функціонування яких контролюється управлінською підсистемою (УП) в особі людини, що надає право називати їх ландшафтно-інженерними системами. Виходячи з теоретичної структури, властивостей та функцій ВЛІС як інтегративної геосистеми “суспільство – природа”, необхідно зазначити, що підсистема “природа” представлена власне ландшафтною системою; підсистема “суспільство”, що поєднує населення і господарство, представлена інженерними спорудами та управлінською підсистемою з різними видами діяльності.

Для водосховищ як для ВЛІС характерною рисою є надзвичайна висока динамічність розвитку. Динамічність виявляється найяскравіше у процесах формування берегів, зміні якості води, структури та продуктивності водних і наземних, розміщених у межах берегової зони, екосистем.

Формування берегів водосховищ, розмивання ложа і мокрого відкосу земляних гребель практично не вивчені і не оцінені, зокрема БУВР р. Рось, Південний Буг інженерно-геологічний моніторинг по переформуванню берегів не ведеться через брак відповідних ресурсів [1, 2].

Тому метою дослідження було вивчення інтенсивності і характеру формування берегів ВЛІС на прикладі басейнів Росі, Південного Бугу у межах Правобережного Лісостепу України (ПрЛсУ).

Досліджувані водосховища характеризуються досить значною інтенсивністю підтоплення земель і перетворення берегів.

На підставі матеріалів, отриманих в результаті польових досліджень узагальнені і систематизовані основні чинники, що впливають на берегові процеси в умовах ПрЛсУ. Встановлено, що чинниками, які сприяють руйнації берегів ВЛІС є: первинний рельєф ложа, характер гірський порід і стійкість їх до розмивання, гідрометеорологічні умови, що визначають геодинамічні процеси, хімічна абразія, розвиток рослинності, амплітуда коливань рівня, строки замерзання.

При створенні водосховищ порушується динамічна рівновага і починається переформування берегів – розмивання, обрушення, сповзання або ж акумуляція відкладів [3]. Основним чинником абразії берегів водосховищ є вітрове хвилювання і амплітуда коливання рівня води. Абразії зазнають окремі ділянки ВЛІС довжиною від 50–150 м до 250–750 м. Висота берегового урвища (уступу) коливається від 0,3 до 1,2 м, а ширина берегової відмілини від 1,5 до 5,0 м. Процес перероблення припиняється із зростанням підводної частини берегового схилу і ширини відмілини, потім протягом певного часу відмілина починає заростати водною рослинністю і процес берегоформування завершується. Берегова лінія набуває звивистості через нерівномірність розмивання окремих ділянок ВЛІС.

Ділянки берегової лінії з абразійно-обвальними берегами мають Великополовецьке (р. Собот басейн Росі), Кам’яногребельське (р. Сквирка басейн Росі), Животівське (р. Жива, р. Роська басейн Росі), Тетіївське-2 (струмок без назви, р. Роська басейн Росі), Великоберезянське (р. Шпингалиха, р. Гнилий Тікич, р. Синюха, басейн Південного Бугу), Білоцерківське середнє (р. Рось) водосховища з утворенням уступів від 0,4 до 1,5м. Переробки берегів від хвильових впливів зазнала пригреблева зона Бруслинівського водосховища (р. Згарок, р. Згар басейн Південного Бугу). У перший час існування (1981 р.) відбулося розмивання мокрого відкосу земляної греблі Блощинецького водосховища (р. Узин басейн Росі) з утворенням уступів до 1,5 м, із розвитком жорсткої рослинності уздовж урізу води процес руйнації припинився.

У верхів’ях ВЛІС, які складені делювіальними відкладами, під впливом вітрових хвиль відбувається вимивання лесових порід і винесення їх хвильовими потоками. У таких умовах сформувалися акумулятивні береги Глушківського (р. Протока, басейн Росі), Пустоварівського верхнього (р. Сквирка, басейн Росі), Білоцерківського середнього (р. Рось) водосховищ, котрі складені муловими, глинистими і піщаними відкладами. Ці береги представлені одним генетичним типом – низьким берегом затоплення. У період спрацювання рівня води, мул, який знаходиться у зоні періодичного затоплення і мілководь утворює мулисто-акумулятивний тип берега.

Отже, вплив ВЛІС на прилеглі ландшафти виявляється залежно від структурних особливостей берегів. Найбільший гідродинамічний вплив на берег притаманний пригреблевій зони.

 

Література

  1. Звіт про діяльність БУВР р. Рось з питань управління і контролю за раціональним використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів у 2013 році. – Біла Церква: БУВР р. Рось, 2014. – 145 с.
  2. Річний звіт про діяльність басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг з питань управління і контролю за раціональним використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів за 2012 рік. – Вінниця: БУВР річки Південний Буг, 2013. – 229 с.
  3. Авакян А.Б. Водохранилища / Авакян А.Б., Салтанкин В.П., Шарапов В.А. – М.: Мысль, 1987. – 325 с., ил. – (Природа мира).
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (17.03.2015)
Переглядів: 444
Всього коментарів: 0