Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН ДЕНДРОФЛОРИ МЕМОРІАЛЬНОГО ПАРКУ ІМ. В. М. КОМАРОВА С. НОВООЛЕКСАНДРІВКА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванченко Ольга

к.б.н., доцент

Бессонова Валентина

д.б.н., професор, завідувач кафедри

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

м. Дніпропетровськ

 

Фітосанітарний стан дендрофлори меморіального парку ім. В. М. Комарова с. Новоолександрівка Дніпропетровської області

 

Серед парків і садів, створених за останні роки, меморіальні займають особливе місце. Від інших витворів садово-паркового мистецтва їх відрізняє призначення, прийоми організації об’ємно-просторової композиції, рослинний склад, характер розміщення скульптурних пам’ятників і малих архітектурних форм та ін. Існує також різниця у організації рослинних груп. Флора несе важливе смислове навантаження разом із архітектурними та скульптурними пам’ятниками [1]. Метою даної роботи є вивчити склад деревних насаджень меморіального парку ім. В.М. Комарова с. Новоолександрівка Дніпропетровської області та проаналізувати фітосанітарний стан дерев.  

Інвентаризацію зелених насаджень проводилася згідно до документа [1], визначення видового складу за [3], категорії фітосанітарного стану деревних порід оцінювали за шкалою Н.П. Красинського у модифікації Ю.З. Кулагіна [4].

Парк ім. В.М. Комарова було створення у 60-х роках ХХ сторіччя. Площа парку складає 4 га. Рельєф місцевості – рівнинний. Насадження створено змішаними групами та куртинами в основному з листяних порід. Вони розташовані нерівномірно по всій території парку, так як значна кількість рослин загинула. Парковий ландшафт відноситься до напіввідкритих просторів, а саме до деревостанів з куртинним або груповим розміщенням дерев. Насадження – просте (має в основному 1 ярус), одновікове, низькоповнотне (зімкненість 0,4–0,5), в групах середньоповнотне (0,6–0,7). Територія відкритого простору представлена галявинами та вікнами деревостану.

Аналіз інвентаризаційної відомості вказує на те, що деревні насадження парку представлені 391 екземпляром рослин, які відносяться до 21-го виду і 13 родин. Переважаючі види деревних порід – робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), та клен гостролистий (Acer platanoides L.). Підлісок представлений бузиною чорною (Sambucus nigra L.) та бузком звичайним (Syringa vulgaris Mill.), які в основному мають порослеве походження і не мають декоративної чи естетичної цінності. Родини представлені у більшості одним видом, за винятком родин Соснові, Ільмові та Poзові, у складі яких у насадженнях парку нараховується 2, 2 і 6 видів, відповідно. Третина насаджень парку є аборигенними видами – 31,71 % (липа серцелиста, в’яз шорсткий, в’яз гладкий, клен гостролистий), інші – інтродуценти. Батьківщиною інтродукованих видів є переважно Північна Америка, Європа, Південно-Східна і Середня Азія тощо.

За фітосанітарним станом деревні насадження було розподілено на 7 груп. Головний фактор поділу видів – за ступенем ослабленості, кількістю сухих гілок, ажурністю та зрідженістю крони, приростом, механічними, вірусними, грибковими пошкодженнями, а також наявності водяних пагонів тощо. Без ознак ослаблення виявлено мало видів - ялина колюча, вишня звичайна та шовковиця біла. Їх кількість складає 3,83 % від числа всіх дерев парку. До І-ї групи (мало ослаблені) відноситься 17,64 % стосовно загальної кількості всіх дерев. Більша частина насаджень парку ім. В.М. Комарова знаходиться в задовільному стані (ІІ-а група – середньо ослаблені). До цієї групи відноситься 40,41 % всіх насаджень території. Ці рослини мають у кроні 25 % сухих гілок, присутні пошкодження гілок, коренів, стовбурів, механічні пошкодження, поодинокі водяні пагони. 29,66 % всіх насаджень відносяться до ІІІ-ї групи. Це рослини сильно ослаблені (сухих гілок біля 50 %, крона зріджена, наявні ознаки гнилизни). Всихаючі дерева, свіжий сухостій та минулих років представлені у порівняно невеликій кількості (2,81; 4,60 і 1,27 %, відповідно).

Аналіз фітосанітарного стану деревних рослин свідчить, що більшість з них мають такі пошкодження, як ураження ентомошкідниками (21,20 %), а також суховерхість, сухі гілки (14,3 %) та морозобійні тріщини кори (13,6 % від загальної кількості дерев). Чисельність уражених дерев становить 222 шт. (57,8 % щодо загальної кількості дерев). Морозобійними тріщинами найбільше уражено такі види дерев, як робінія звичайна, клен гостролистий, в’яз низький, плоскогілочник східний. Суховерхість та сухі гілки мають тополя чорна (62,5 %), клен гостролистий (35,7 %) та ін. Найменше ураження дерев стовбуровими плодовими тілами (7,9 %). В основному пошкоджені в’язи низький, шорсткий та гладкий – 46,9; 23,1 та 25,0 % від числа рослин цих видів. Кількість дерев, що не мають уражень становить 43,2 %. Суттєвіше пошкоджені ентомошкідниками такі види рослин, як клен гостролистий та в’яз низький (37 та 49 % відповідно до загальної кількості видів). Пошкодження представлені скелетуванням листків, проколами, мінуванням та дірчастим виїданням.

Таким чином, видовий склад парку ім. В.М. Комарова бідний, через відсутність рубок та догляду значна кількість дерев знаходиться у ослабленому і дуже ослабленому стані (ІІ–ІІІ група за шкалою Красинського), переважна більшість з яких є інтродукованими рослинами.

 

Література

  1. Інструкція з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах і селищах міського типу України: Затверджена Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики № 226 від 24.12.2001 р.
  2. Коляда Е. М. Мемориально-ландшафтный комплекс как объект истории и художественной культуры / Е. М. Коляда. – Вестник ЧГПУ. – 2001. – № 3. – С. 251–260.
  3. Определитель высших растений Украины // Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. – Киев: Наукова думка, 1987. – 548 с.
  4. Фитотоксичность органических и неорганических загрязнителей: Монография / В. П. Тарабарин, Е. Н. Кондратюк, В. Г. Башкотов и др. – К.: Наукова думка, 1986. – 216 с.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (17.03.2015)
Переглядів: 677
Всього коментарів: 0