Галат Владислав

д.в.н., професор

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

Мельничук Віталій

асистент

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

ДЕЗІНВАЗІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕЗІНФІКУЮЧОГО ПРЕПАРАТУ «БІ-ДЕЗ»

Як відомо рівень соціального життя населення напряму залежить від забезпечення його продовольством. Провідна у цьому роль належить тваринництву [1]. За останні кілька років, за даними Держкомстату, спостерігається погіршення економічних показників галузі тваринництва та спад його виробництва. Воно потребує державної підтримки та науково обґрунтованих інноваційних шляхів його розвитку [2].

Інтенсивний розвиток тваринництва багато в чому залежить від ветеринарного благополуччя господарств. До числа поширених захворювань, що завдають збитків галузі відносять гельмінтози. Саме паразитарні хвороби тварин є однією з причиною недоотримання населенням незамінних та цінних за своїм складом продуктів харчування. Для успішної боротьби з паразитозами сільськогосподарських тварин необхідно проводити комплекс заходів, який включає не тільки лікування, а також дезінвазію об’єктів навколишнього середовища [3, 4]. Серед дезінфекуючих засобів, що зареєстровані на ринку України, тільки окремі з них мають ще й дезінвазійні властивості та здатні знищувати збудників гельмінтозів у навколишньому середовищі, попереджаючи його екологічне забруднення. Тому, пошук нових можливостей у цьому напрямі є актуальним.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводили впродовж 2014 р. на базі наукової лабораторії паразитології факультету ветеринарної медицини ПДАА. Для досліду використовували яйця Ascaris suum, отримані шляхом флотації з фекалій свиней господарств Полтавської області. Вивчали дезінвазійні властивості дезінфікуючого засобу «Бі-Дез» (НВФ «Бровафарма», Україна») у 1 %, 1,5 та 2 % концентрації. На кожну концентрацію було використано по 3 чашки Петрі з різною експозицією 10, 30 та 60 хв. Після відповідної експозиції яйця аскарисів чотириразово відмивали у дистильованій воді, далі культури інкубували в термостаті за температури 27 °С протягом 40 діб з періодичною аерацією проб. Мікроскопію проводили за збільшення x 100, звертали увагу на розвиток яєць, порушення та зміни в оболонці, розвиток личинок. Всього було підготовлено 9 дослідних та одну контрольну чашку Петрі.

Результати досліджень та їх аналіз. Аналізуючи дезінвазійні властивості препарату «Бі-дез» в 1 % концентрації за експозиції 10 хв. слід зазначити, що на 40-ву добу експерименту в 29 % яєць A. suum виявляли затримку їх розвитку, в 21 % яєць – розвиток рухливих личинок, в 50 % яєць – загибель. За експозиції 30 та 60 хв. Затримку розвитку було зафіксовано відповідно у 17 та 11 % яєць A. suum, наявність личинок реєстрували всередині 11 та 4 % яєць. Відсоток загиблих яєць складав 72 та 85 % відповідно. При цьому спостерігали потемніння та деформацію оболонок, а всередині ‒ аморфну масу.

За використання препарату «Бі-дез» в 1,5 % концентрації та експозиції 10 хв. на 40-ву добу культивування в 19 % яєць відмічали зупинку у їх розвитку, в 15 % ‒ виявили живих личинок. Загибель реєстрували у 66 % яєць культури. За експозиції 30 та 60 хв. загибель сягала ‒ 82 та 89 % яєць відповідно. Проте, відповідно 7 та 2 % яєць A. suum продовжували розвиток до формування личинок, а 11 та 9 % яєць залишалися на стадії дроблення, що на нашу думку свідчить про овостатичну здатність препарату в зазначеній концентрації.

Ефективність «Бі-дез» у 2 % концентрації мав виражені дезінвазійні властивості. Так робочий розчин препарату призводив до загибелі яєць аскарисів і становив: за експозиції 10 хв. ‒ 92 %, 30 та 60 хв. ‒ 100 % відповідно. Загиблі яйця мали темне забарвлення, в деяких випадках цілісність оболонки була порушена.

Основна маса яєць контрольної культури залишалась життєздатною протягом досліду. Загибель реєстрували в 4 %, на стадії дроблення лишилося 2 % яєць аскарисів.

Отже проведені лабораторні дослідження показали високу дезінвазійну ефективність препарату «Бі-дез» (100 %) у 2 % концентрації за експозиції 30 та 60 хв. по відношенню до яєць Ascaris suum.

Література

1. Бойко В. І. Ринок м’яса: світові тенденції регіонального розвитку виробництва / В. І. Бойко, Л. В. Мамчур // Економіка АПК. – 2011.– № 1. – С. 145–148.

2. Дані Держкомстату [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/operatіv/operatіv2006/sg/sg_rіk/sg_u/tvar_u.html).

3. Галат В. Інвазійні хвороби: профілактика та лікування / В. Галат // Ветеринарна медицина України. – 1998. – № 6. – С. 42–43.

4. Коваленко В. Л. Дезінвазія як засіб боротьби з паразитами в тваринницьких та пташиних приміщеннях / В. Л. Коваленко // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. – К., 2009. – № 15. – С. 158–162.