Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

АСПЕКТИ ВПЛИВУ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ НА ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК

Бойко Ярослав

к.е.н., доцент

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

м. Ужгород

 

АСПЕКТИ ВПЛИВУ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ НА ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК

 

Ліс як природний ресурс, як національне багатство України є незамінний у формуванні оточуючого середовища існування людини. Через свої відтворюючі властивості лісові ресурси відіграють провідну роль в економіці держави та життєдіяльності людини. Для забезпечення свого існування людство протягом минулих століть істотно змінило своє оточуюче середовище. В першу чергу це: глобальні кліматичні зміни, зміна в структурі рослинного покриву, зменшення продуктивності морських та материкових екосистем, ерозія ґрунтів, забруднення водних ресурсів і атмосфери та інші негативні наслідки. Стрімке збільшення загальної кількості людства на протязі останнього століття зумовило різке зростання потреби в продуктах харчування, сировинних ресурсах, в тому числі потреб на лісові ресурси.

Лісові ресурси є не тільки джерелом сировини, але і носіями тих благ та послуг, які необхідні для нормального існування людини та навколишнього середовища. Вони є важливою і невід'ємною частиною національного багатства і невід’ємні від загальних шляхів розвитку матеріальної та духовної культури людини, від розвитку економічних, екологічних та соціальних факторів. Таке розуміння лісових ресурсів дає більш глибокі уявлення про проблеми їх використання і відтворення. Тому як на нашу думку лісові ресурси - це комплекс продукованих благ, серед яких деревина часто, але не завжди є найважливішою, але ніколи не єдиною.

Ліс виступає, як єдина система, яка забезпечує екологічну безпеку, сприяє розвитку економіки й головне виступає важливим і дуже потрібним соціальним фактором. Враховуючи точку зору суспільства і людських потреб вважаємо за доцільне укрупнити існуюче угрупування лісових ресурсів за такими основними групами: деревинні ресурси, технічні ресурси, харчові та кормові ресурси, медоносні ресурси, ресурси мисливського господарства, водні ресурси, рекреаційні та естетичні цінності лісу.

Серед лісових ресурсів найбільш цінним  та  необхідним для використанні людством є деревина. Практично немає жодної  галузі, де б деревина або продукти її переробки не застосовувалися. Основними споживачами деревини є деревообробна, меблева, будівельна, паперова, целюлозна, хімічна та інші галузі. У світовому масштабі деревина поступово стала висуватися в число головних домінуючих, поновлюваних природних ресурсів, і тому вміле її відтворення буде найкраще забезпечувати задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб людства, сприяти охороні навколишнього середовища.

Важливу роль у задоволенні різноманітних потреб людини відіграє побічне користування лісовими ресурсами. До них відносяться заготівля грибів, дикоростучих плодів і ягід, заготівля березового соку, збір дикоростучих та лікарських рослин. Лісові насадження широко використовуються для розвитку мисливського господарства і бджільництва та застосовуються для іншого використання.

Лісова фауна виконує одну з важливих функцій у взаємодії величезної розмаїтості тваринного і рослинного світу лісу і природи. Вона збагачує оточуючий нас світ. Збереження лісової фауни вимагає від людства певних трудових, матеріальних і фінансових витрат.

Ліс крім того виконує стабілізуючий вплив на кліматичні умови регіону, які забезпечують комфортне проживання людини. Рекреаційні ресурси з усіх лісових ресурсів є найбільш використовувані суспільством, причому потреби в них щорічно зростають. Збільшення потреб у рекреаційних ресурсах лісів обумовлено зростанням  міського населення, відірваністю його від живої природи, скупченням людей у великих містах, а також не відрегульованими нервовими та  психічним перевантаженням людей. Гірські ліси Закарпатської області мають потужній потенціал для санаторно-курортного лікування та оздоровлення людей, який необхідно використовувати і перетворити рекреаційну сферу в одну з провідних галузей економіки області [1].

В зв’язку з тим, що ліс входить до складу природних ресурсів, тому використання лісових ресурсів можливе наступним чином:

а) деревині ресурси можна використовувати лише шляхом вилучення з природи;

б) недеревинні ресурси лісу можна поділити на ресурси, що можуть бути використані шляхом відокремлення від природного середовища (наприклад березовий сік, їстівні ягоди та гриби, тощо), так і шляхом користування (наприклад цвітіння пролісків та едельвейсів, ріст отруйних   грибів, тощо – як об’єкт візуальної цікавості для туристів), де час користування визначається порою року та тривалістю життям об’єктів, при умові що дане користування є можливим з точки зору фізичної наявності об’єкта;

в) соціальні ресурси лісу можна використовувати тільки при умові користування ними, де час цього користування визначається цільовим призначенням.

Подальший розвиток заготівельних, переробних, рекреаційних та туристичних підприємств залежить від наявності недеревинних та деревинних ресурсів та їх ефективного використання. Розвиток цих підприємств буде супроводжуватись появою нових робочих місць, додатковим фінансовим надходженням у місцеві та державний бюджети, загально економічним пожвавленням у регіоні.

 

Література

  1. Бойко Я.М. Механізми розвитку лісового господарства Закарпатської області : Монографія / Я.М.Бойко,І.В.Орос – Мукачеве: Карпатська вежа, 2011. – 184с.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (17.03.2015)
Переглядів: 305
Всього коментарів: 0