Лук’яник Микола

к.е.н., заступник директора

з науково-інноваційної роботи та розвитку експериментальної бази

Гай Андрій

науковий співробітник

лабораторії інноваційного провайдингу та економіки

Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН

с. Шубків, Рівненська обл.

ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Сільське господарство важлива сфера економіки держави. В ньому виробляється більше 8% ВВП, забезпечується робочими місцями 15% зайнятого населення. Крім того щороку зростає частка галузі у забезпеченні експортного потенціалу країни. В 2014 р. більше чверті загального обсягу експорту України становила аграрна продукція.

Проте в сільському господарстві, не дивлячись на значні досягнення останніх років, залишаються проблемні сфери, що не дозволяють в повній мірі використовувати потенціал галузі. Однією з таких сфер є технічне забезпечення.

Техніка в сільському господарстві є ключовим елементом виробничого процесу. Від її кількісних та якісних параметрів залежить своєчасність та якість виконання технологічних операцій.

Нинішній технічний стан сільськогосподарських підприємств не відповідає потребам виробництва. Машинно-тракторний парк морально та технічно зношений і забезпечений лише на 60–65 % до технологічної потреби. Експлуатація застарілої техніки призводить до частих її простоїв через ремонт та наладку. Внаслідок цього затягують строки сезонних польових робіт, порушуються технологічні вимоги вирощування сільськогосподарських культур, що негативно впливає на якість врожаю та збільшує його втрати [1].

Через технічні несправності та фізичне спрацювання в Україні щорічно не використовується 25–35% тракторів, комбайнів та інших машин, що призводить до порушень технологій виробництва продукції та втрат майже третини врожаю. Так, парк наявних комбайнів зношений на 82 %. У результаті щорічні втрати зерна від несвоєчасного збирання зернових і зернобобових сягають від 2,5 до 3,4 млн. т [2].

Незадовільний стан технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств України та зокрема Рівненської області підтверджують дані Таблиці 1.

Таблиця 1

Наявність технічних засобів в сільськогосподарських підприємствах

Не дивлячись на певну стабілізацію наявної чисельності техніки та навіть незначне її зростання в окремі роки  після 2010 р., фактична її наявність далеко не відповідає потребі. В області 2013 р. порівняно з 1991 р. кількість тракторів зменшилась на 82% і становила 2082 штук, кількість зернозбиральних комбайнів зменшилась на 82% і становила 513 штук, кількість кукурудзозбиральних комбайнів зменшилась на 85% і становила 25 штук, кількість бурякозбиральних машин зменшилась на 91% і становила 44 штуки, кількість установок та агрегатів для доїння корів зменшилась на 83% і становила 369 штук.

За інформацією Департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Мінагропроду України, мінімальне науково-обґрунтоване щорічне оновлення машинно-тракторного парку до технологічної потреби аграрного сектору оцінюється у 35 млрд. грн, у тому числі близько 40 тис. одиниць тракторів (15 млрд. грн) та майже 7 тис. зернозбиральних комбайнів (10,5 млрд. грн) [1].

Однак за 2010-2013 рр. сільськогосподарські підприємства України придбали всього 11720 тракторів (2930 одиниць в середньому на рік) та 2636 зернозбиральних комбайнів (659 одиниць в середньому на рік), що відповідно складає 7,3% та 9,4% від потреби. За 2013 р. по сільськогосподарських підприємствах України було оновлено 1,9% тракторів та 1,7% зернозбиральних комбайнів, в Рівненській області показники оновлення були ще нижчими і становили відповідно 1,7% та 0,4%.

У результаті зменшення кількості техніки, недостатнього оновлення збільшується відповідно навантаження на  одиницю. У порівнянні із 1991 р. цей показник зріс по тракторах в 1,75 рази, а по зернозбиральних комбайнах в 2 рази. В 2013 р. на 1000 га посівних площ припадало 4 од. комбайнів по Україні і 6 по Рівненській області(при цьому у Канаді – 7,6; Італії та Великобританії – 13; Нідерландах – 15; Франції і США – 19; Німеччині – 28) та 8 од. тракторів по Україні і 9 по Рівненській області (у Польщі – 93,3; Німеччині – 87,4; Франції – 68,7; Великобританії – 84,7) [3, C.123].

Таким чином, проблема з технічним забезпеченням в сільськогосподарських підприємствах потребує негайних заходів з її розв’язання. На нашу думку, першочерговим кроком повинна стати кардинальна зміна системи державної підтримки в сфері технічної політики в аграрному секторі. Необхідно задіяти весь комплекс важелів та механізмів, які б максимально забезпечили підвищення технічної озброєності сільськогосподарських товаровиробників.

Література

1. Маслак О. Ринок техніки: дорого але необхідно / О. Маслак // «Агробізнес Сьогодні». – 2014. – №10(281). – С.14-16.

2. Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери : наук. доп. / за заг. ред. акад. НААН П. Т. Саблука. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – С. 113-114.

3. Ринок сільськогосподарської техніки: проблеми становлення / В.П. Яковенко, Я.К. Білоусько, Г.М. Підлісецький, В.Л. Товстопят та ін.; за ред. Г.М. Підлісецького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 220 с.