Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_5_Економічні науки

СУТНІСТЬ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Ярема Любов

к.е.н., доцент

ВП НУБіП України  "Бережанський агротехнічний інститут"

м. Бережани

 

СУТНІСТЬ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

 

Стратегічне планування розвитку території сьогодні розглядається як один із найбільш перспективних та ефективних механізмів реалізації довгострокової регіональної політики в умовах посилення самоорганізації територіальних громад різних рівнів. Пошук ефективних моделей регіонального (територіального) соціально-економічного розвитку визначає необхідність використання стратегічного планування на всіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування для пошуку найбільш оптимальних стратегій регіонального розвитку, з врахуванням пріоритетів, визначених стратегією економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції на 2004-2015 роки", "Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2015 року", Законом України "Про стимулювання розвитку регіонів".

Створення та збереження якісного середовища життєдіяльності людини є важливою умовою сталого розвитку сучасного суспільства і має стати одним із основних розділів довгострокової стратегії розвитку України та її регіонів.

Стратегічне планування соціально-економічного розвитку території (регіону, району, міст, сільських населених пунктів) розглядається як науково-обґрунтоване та практично орієнтоване прогнозування розвитку, яке передбачає визначення напрямків і параметрів розвитку територій, їх економіки, екології і соціальної сфери, заходів щодо реалізації намічених програм та проектів, засоби та шляхи їхнього досягнення на довготермінову перспективу.

Стратегічне планування регіонального розвитку має такі стадії: 1) розроблення концепції регіонального розвитку; 2) обґрунтування важливих пропозицій; 3) формування системи цільових програм.

Варто наголосити, що важливою умовою для досягнення суспільно важливих результатів є застосування саме стратегічного підходу як до прогнозування соціально-економічного розвитку територій на різних рівнях управління на основі оптимального поєднання та узгодження загальнодержавних та регіональних інтересів, так і до планування території з метою визначення стратегії використання територіального ресурсу на різних рівнях управління на перспективу. У цьому контексті можна говорити про взаємозалежність та взаємопов'язаність стратегічного прогнозування і планування розвитку та стратегічного планування території.

Процес становлення та розбудови Української держави збігся у часі з реформуванням політичної системи та становленням демократичного інституту публічної влади – місцевого самоврядування, яке визначається як право та реальна спроможність територіальної громади  в межах законів та повноважень самостійно вирішувати питання місцевого розвитку села, селища. Слід зазначити, що основою життєдіяльності села, селища завжди буде економічний розвиток, який повинен бути регульованим та направленим на підвищення якісного рівня життя територіальної громади села, селища, а також росту її добробуту.

Стабільного економічного розвитку неможливо досягти без впровадження принципів місцевого самоврядування та розробки  стратегічних програм місцевого розвитку. На сьогоднішній день села, селища не перейняли досвід деяких міст України щодо планування власного довгострокового розвитку, а здійснюють за інерцією планування соціально-економічного розвитку лише на один бюджетний рік, що негативно впливає на ефективність використання коштів, визначення пріоритетів економічної та соціальної сфер територіальної громади села, селища, формування бюджетів.

Стратегічне планування, кінцевим продуктом якого є стратегічний план розвитку територіальної громади села, селища, являє собою дієвий інструмент, який спрямований на вирішення питань місцевого значення.

Стратегічний план – довгостроковий документ розвитку територіальної громади, який декларує напрями економічного та соціального розвитку села, селища на тривалу перспективу, принаймні на 10 – 15 років. Завдяки створенню стратегічного плану розвитку територіальної громади села, селища можна досягти скоординованості дій усіх зацікавлених секторів: жителів села, селища, бізнесових структур, громадських організацій. Оскільки в процесі створення стратегічного плану розширюються партнерські відносини між органами місцевого самоврядування і територіальною громадою села, селища, проходять процеси консолідації зусиль для досягнення головних цілей, визначених у плані.

Процес стратегічного планування активно залучає територіальну громаду до вирішення власних проблем і, одночасно, визначає пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку села, селища, а також можливі шляхи виходу з кризової ситуації щодо зайнятості жителів відповідного села, селища. Необхідно зазначити, що процес стратегічного планування має бути постійним процесом, і це обумовлюється багатьма об’єктивними та суб’єктивними причинами, які випливають з розвитку територіальної громади села, селища. Саме ці причини й обумовлюють необхідність проводити постійний перегляд стратегій розвитку та моніторинг виконання стратегічного плану і постійно його узгоджувати із ситуацією, яка виникає в певному селі, селищі.

 

Література

  1. Закон України Про стимулювання розвитку регіонів (ЗУ Про стимулювання розвитку регіонів) від 08.09.2005 № 2850-IV [Електронний ресурс]. –Режим доступу:

http://kodeksy.com.ua/pro_stimulyuvannya_rozvitku_regioniv/download.htm

  1. Про Стратегію економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 Президент України; Указ від 28.04.2004 № 493/2004[Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/493/2004
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 1935
Всього коментарів: 0