Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_5_Економічні науки

ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ

Василюк Олексій

заступник Голови

ВГО «Національний екологічний центр України»

м. Київ

Красільнікова Тетяна

к.т.н., доцент кафедри екології

Інституту природничо-географічної освіти та екології

м. Київ

Какуєва Поліна

магістр

НПУ ім. М.П. Драгоманова

м. Київ

 

ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ

 

Внаслідок військового конфлікту на сході України, страждають не лише наші співгромадяни, а і довкілля та життя у всіх його проявах. Екологічні наслідки нинішніх подій стануть проблемами виживання майбутніх поколінь.

Сьогодні вкрай важким є проведення досліджень на території зони антитерористичної операції (АТО) (як на звільненій частині, так і на окупованій). Нами здійснено збір інформації про екологічні наслідки військового конфлікту на Донбасі. Широкого поширення набули кілька груп ризиків, серед яких передусім, мають значення забруднення земель та водних ресурсів, знеліснення, опустелювання, руйнування ландшафтів.

Ситуацію, яка була до військових дій на території можна визначати як кризову, що формувалася впродовж тривалого періоду. Проте військові дії істотно змінили характер частини негативних екологічних впливів, характерних для регіону, а також спричинили низку нових впливів. Важливо згадати і наслідки, пов’язані з тимчасовою втратою державою контролю над порушеннями і технологічними процесами: затоплення шахт та вихід шахтних вод на поверхню та ін.

Донецька та Луганська мають значно меншу частку заповідності, ніж середня по Україні. Таким чином унікальні ландшафти цієї частини України значно менше представлені у складі природно-заповідного фонду ніж інші. Про недостатню репрезентативність природних зон України і особливо степової її зони великими природоохоронними територіями неодноразово говорилося у багатьох наукових публікаціях.

У 1997 р. в Донецькій області на площі 40589 га, на місці заказника «Гори Артема» був організований НПП «Святі Гори» - перший і досі єдиний на сході України. У 2000 р. на кордоні Шахтарського і Амвросієвського районів Донецької області був організований регіональний ландшафтний парк (РЛП) «Донецький кряж» на загальній пощади в 3952,2 га, замість пропонованих 30 тис.га, на базі яких мав бути створений НПП «Донбаський». НПП «Сіверсько-Днецький» був створений у 2009 році і через рік – скасований у суді.

Внаслідок військових дій і існуючі об’єкти ПЗФ втрачають природну цінність. За інформацією адміністрації Українського степового заповідника, сильно постраждало відділення «Кальміуське», де протягом літа тривали бої. Усі відділення Українського степового заповідника (окрім відділення «Кам'яні могили») розташовуються у зоні так званої ДНР. Також в зоні так званої «ДНР» опинились РЛП «Донецький кряж», РЛП «Зуївський», РЛП «Клебан-Бик», які тепер втратили адміністрації і перестали функціонувати як установи.

Дослідження, проведене Міжнародною благодійною організацією «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) показало, що в зоні АТО відбулась 2901 пожежа. Це в 20 разів більше, ніж в аналогічний період минулого року. Дослідження виконане з використанням даних, визначених за матеріалами дистанційного зондування землі МODIS (NASA). Воно охопило всі випадки загорянь природної рослинності та населених пунктів у період з червня по вересень 2014 року.

Причиною збільшення кількості пожеж в зоні АТО є збіг кількох факторів: посушливий сезон, що традиційно супроводжується в регіоні збільшенням кількості загоряння сухої рослинності; неможливість гасіння пожеж (розкрадена пожежна техніка, ліси і степи заміновані, постійно тривають обстріли); велика кількість загорянь від вибухів, а також – умисні підпали в тактичних цілях. Зокрема встановлено, що вогнем пошкоджено 39745,59 га лісів, що становить 17,3 % віл площі лісів в межах зони АТО та 13,38 % від загальної площі згарищ а також 110215,8 га степів і 147044 га орних земель.

Очевидно, що серед пошкоджених територій є і такі, що віднесені до природно-заповідного фонду. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 541 затверджена такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд. Відповідно до цієї постанови можна оцінити лише деякі збитки, а саме – пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту, знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців та саджанців. Приблизна сума збитків, нанесених лише НПП «Святі гори» та РЛП «Донецький кряж» внаслідок згорання лісів, становить 13 890 700 000 грн.

Для відновлення Донбасу найбільш перспективною є ідея збалансованого (сталого) розвитку, що передбачає поєднання економічної, екологічної та соціальної складових. На нашу думку, необхідно  розробити програму відновлення порушених екосистем та об’єктів природно-заповідного фонду, здійснити санітарно-гігієнічний аналіз водопровідно-каналізаційних мереж і природних джерел водопостачання регіону, провести геолого-екологічний аналіз вугільних шахт, розробити систему визначення місцезнаходження об’єктів підвищеної небезпеки, розробити нові підходи до реконструкції промислових підприємств Донбасу і підвищення їхньої енергоефективності відповідно до принципів та засад сталого розвитку.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 391
Всього коментарів: 0