Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_5_Економічні науки

ПЕРСПЕКТИВИ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Зінгаєва Наталя

аспірант

Миколаївський національний аграрний університет

м. Миколаїв

 

ПЕРСПЕКТИВИ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

 

Протягом останніх років Україна надійно посіла місце серед світових лідерів виробництва та експорту насіння соняшнику та продуктів його переробки, виробляючи щорічно близько 11% насіння соняшнику у світі.

Кон’юнктурність соняшнику на світовому ринку, активна участь України на ньому, вищий рівень рентабельності й прибутковості товарної продукції галузі призвели до розширення посівів соняшнику та рекордного збору врожаю у 2013 році, який склав 10,6 млн. т., що було зумовлено збільшенням урожайності порівняно з попереднім роком на 28%. [2].

Україна має достатні умови для забезпечення внутрішніх потреб та виходу на  зовнішні продовольчі ринки соняшнику та продуктів його переробки в економічно доцільних для товаровиробників і держави обсягах.

Але всі ці напрацювання країна може втратити через створення в олійно-жировій галузі критичної ситуації внаслідок скасування вивізного, (експортного) мита на насіння соняшнику на вимогу Європейського Союзу при створенні зони вільної торгівлі України з ЄС. Виникає конфлікт економічних інтересів, адже 27 країн ЄС вирощують насіння соняшнику за обсягами меншими, ніж в Україні. При цьому основні світові виробники насіння соняшнику захищають свої національні інтереси, встановивши експортне (вивізне) мито на насіння соняшнику. Так, Аргентина збільшила його з 23% до 32%, в Росії діє мито 20% на насіння всіх олійних культур. Україна, навпаки, виконуючи свої зобов'язання при вступі до СОТ, зменшила експортне мито на насіння соняшнику з 17% до 10%. Після вступу в ЄС мито на соняшник буде скасовано [1]. В даній ситуації вбачаються як позитивні так і негативні наслідки цієї угоди.

Щодо позитивних наслідків, то слід відмітити, що Україна буде мати можливість збільшити експорт соняшнику та продуктів його переробки до ЄС на 40%, наростити переробку насіння соняшнику на олію, що забезпечить роботою товаровиробників та додаткові надходження в економіку України. Наразі ми маємо потужності для переробки на олію 13,5 млн. тон насіння в рік. Українські суб‘єкти ринку соняшникового насіння та олії зможуть зробити свою продукцію більш конкурентоздатною на цьому ринку за рахунок зниження ціни через скасування імпортного мита. Крім того, скасування Україною мита на ввезення обладнання та техніки дозволить здешевити модернізацію та технічне переоснащення.

Негативними наслідками буде те, що відміна дії експортного мита призведе до масового експорту цієї сільськогосподарської сировини з України. А через незабезпечення сировиною вітчизняні олійно-жирові підприємства, потужності яких по переробці насіння олійних культур зросли до 9,2 млн. тонн на рік, будуть зупинені. Фахівці стверджують: такий крок призведе до кризової ситуації, яку олійно-жирова галузь переживала у 90-х роках. Саме тоді, через масовий експорт насіння соняшнику з України, переробні підприємства працювали по 4-5 місяців на рік, частина з них збанкрутіла, на внутрішньому ринку відчувався дефіцит соняшникової олії, ціни мали різкі сезонні коливання, а Україна вивозячи зерно була вимушена імпортувати соняшникову олію. Також, положення Угоди передбачають досягнення українськими компаніями європейських стандартів щодо якості та безпечності продукції. Це є ще однією проблемою, яка виникає перед аграрними підприємствами, що виробляють соняшник.

З іншого боку, не можливо уникнути також і збільшення імпорту. Загалом збільшення імпорту очікують на рівні 4-8 %. І з цим вже сьогодні пов’язано чимало спекуляцій – підвищення цін на товари. Та існує ймовірність, що може бути навпаки: ціни на європейські товари будуть нижчими, ніж на вітчизняні, що створить суттєву конкуренцію українським виробникам на внутрішньому ринку. Ця проблема головним чином стосуватиметься малих та середніх підприємств [3].

Таким чином, успішний розвиток олійно-жирових підприємств в умовах євроінтеграції можливий при врахуванні наступних факторів: державній підтримці (зокрема щодо регулювання експортно-імпортних операцій); досягнені відповідної якості продукції, яка підніме рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, відповідатиме технічним стандартам та умовам, збереже оптимальне співвідношення споживчої корисності та ціни продукту та задовольнить вимоги споживачів; орієнтації на найбільш ефективні канали збуту насіння на основі аналізу маркетингової інформації внутрішнього і зовнішнього ринків; активізації участі в біржовій торгівлі; створенні інтегрованих агропромислових, агропромислово-фінансових формувань (асоціацій, систем, корпорацій та ін.) в складі виробників насіння соняшнику і олієдобувних підприємств, а також в разі доцільності фінансово-кредитних, заготівельно-збутових, науково-виробничих, проектних, консалтингових, страхових структур тощо, в тому числі зарубіжних.

 

Література

  1. Одосій О. Ринок олійних культур [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : http://www.pricereview.com.ua/window/ReviewView.html?idReview=31
  2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. www.ukrstat.gov.ua.
  3. Тимошенко Т. Зона вільної торгівлі з ЄС: які вигоди і ризики? /
    Т. Тимошенко // Агробізнес сьогодні ― 2013. ― № 23. ― 21-28 С.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 810
Всього коментарів: 0