Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_5_Економічні науки |
Дідоренко Тетяна к.е .н., доцент кафедри обліку і правового забезпечення АПВ Тернопільський національний економічний університет м. Тернопіль
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ПЕРЕРОБКУ ЛЬОНУ
Чинне законодавство України не особливо сприяє розвитку льонарства в країні [2]. Торгово-промислова палата держави зазначає, що згідно з правилами класифікації Гармонізованої системи описання та кодування певних одиниць товарів по УКТ ЗЕД в редакції Товарної номенклатури Митного тарифу держави, треста льону відноситься до коду 5301 10 00 00 це є волокно лляне, необроблене або вимочений льон), а тому не відноситься до сільськогосподарських товарів яку дає Податковий кодекс України пункт 209.7 розділу V. Тому на операції з реалізації зазначених вище товарів не розповсюджується спеціальний режим оподаткування діяльності у всій сфері сільського господарства [3]. Одночасно відмітимо, що відповідно до Податкового кодексу України на такий вид економічної діяльності, як вирощування та первинне оброблення прядивних культур, зокрема льону-довгунця, дія спецрежиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства поширюється [3]. Стимулювання розвитку льонарства в Україні шляхом включення трести льону до сільськогосподарських товарів як це розуміє Податковий кодекс України. Це, відповідно, дасть можливість льоносіючим підприємствам обирати спецрежим оподаткування операцій з реалізації трести льону, а це сприятиме збільшенню рентабельності її виробництва в Україні [2]. Внесши зміни до Податкового кодексу України можна пропонувати включити волокно лляне, необроблене або вимочений льон) згідно з УКТ ЗЕД до переліку сільськогосподарських товарів, передбачених цією нормою. Законодавчими актами у цій сфері правового регулювання є Конституція України та Податковий кодекс України. Реалізація змін після прийняття кодексу не потребує внесення змін до інших законів України. Визначення витрат дається у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 73 від 7 лютого 2013 року [ 4]. Склад витрат і методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (із змінами і доповненнями) [ 4 ]. Стосовно сільськогосподарських підприємств норми П(С)БО 16 не поширюються на витрати, пов’язані з первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції. Ці аспекти регулюються П(С)БО 30 «Біологічні активи», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року № 790 (із змінами). Пункти 5-8 П(С)БО 16 регламентують визнання витрат. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством безпосередньо. Витрати що пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати які спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією продукції. До усіх інших операційних витрат включаються:
Податок на прибуток визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».
Література
| |
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (03.12.2014) | |
Переглядів: 783 |
Всього коментарів: 0 | |