Цап Світлана

аспірантка

Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника

м. Івано-Франківськ

МІЖНАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ЯК СКЛАДОВА «ІН’ЄКЦІЙ» В НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РІВЕНЬ ЖИТТЯ

Для будь-якої відкритої економіки, якою і є економіка України, важливо підтримувати рівновагу між «вилученнями» та «ін’єкціями». «Ін’єкції» - це компенсатор «вилучень» коштів з економічного кругообігу, вони призводять до росту сукупного попиту, інвестицій та економічного росту. [1, с. 227-228]

Для України важливим джерелом швидкого надходження коштів, необхідних для підтримання рівня життя населення в умовах системної кризи та зовнішньої агресії, є їх поступлення з-за меж країни, в тому числі кошти вітчизняних заробітчан зароблені за кордоном. Згідно з даними НБУ, в 2013 році за допомогою національних та міжнародних систем переказу коштів, створених резидентами і нерезидентами, в Україну було перераховано $4,9 млрд. Надходження грошових переказів від працюючих за кордоном у 2013 році склали $1,5 млрд, у 2012 році – $1,75 млрд. До 90% переказів українці отримують від родичів, які або працюють за кордоном, або вже стали громадянами інших країн. За прогнозами, Україна могла підвищити обсяги переказів до $10 млрд. [2].

Багатьма країнами світу нагромаджений значний досвід залучення коштів трудових мігрантів за кордоном в розвиток національної економіки. Він характерний для тих країн, трудова міграція з яких має поширений характер. Це – Мексика, Колумбія, Молдова, середньоазіатські країни, Індія, Китай тощо. У світі є країни, в яких обсяг коштів, які надходять від переказів трудових мігрантів з-за кордону не менші, а нерідко й більші від обсягів державного бюджету. До недавніх пір такі кошти були основною статтею доходів домогосподарств досліджуваного регіону.

Узагальнення світового досвіду показує, що ці кошти можуть стати суттєвим джерелом для стимулювання економічного зростання всередині країни як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Для того, щоб мільйони наших співвітчизників за кордоном погодилися вкладати кошти в розвиток національної економіки, необхідне прийняття відповідних законодавчих актів, якими б гарантувалися їхні вигоди від проведених інвестицій. Серед варіантів реалізації державної політики в цій сфері могли б стати державні гарантії щодо спільного вкладення коштів у розвиток малого чи середнього бізнесу на паритетних умовах чи навіть гарантованому залученні державних коштів у двократному розмірі. Якщо, наприклад, вартість інвестиційного проекту складає 300 тис. доларів США, це означало б, що держава за умови вкладення трудовим мігрантом 100 тис. доларів гарантує вкладення 200 тис. державних коштів з умовою збереження приватної форми власності новоствореного підприємства. Слід зауважити, що приблизно за такою схемою в економіку України залучено значні кошти іноземних інвесторів на безповоротній основі.

Особливо варто виділити заходи з підтримання системи місцевих ініціатив сільського населення. Сільські жителі є доволі ініціативною категорією населення, всередині якої часто народжуються такі ініціативи щодо місцевого соціально-економічного розвитку, які слід підтримувати органам державного управління та місцевого самоврядування. Зважаючи на те, що більшість трудових мігрантів за кордоном свого часу виїхали з сільської місцевості, однією з умов такого співробітництва могло б стати вкладення коштів в розвиток підприємництва саме в сільській місцевості.

Література

1. Мікро і макроекономіка: Підручник для студентів екон. спец. закл. освіти. За заг.ред. С.Будаговської. К.:  «Основи», 2007. – 518 с.
2. Мігранти йдуть у тінь. [Електронний ресурс]. – Доступний з >  http://news.finance.ua/ua/news/~/333313