Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_5_Економічні науки

МАТЕРІАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В АГРАРНІЙ ГАЛУЗІ

Долюк Алла

асистент кафедри бухгалтерського обліку

Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ

м. Вінниця

 

МАТЕРІАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В АГРАРНІЙ ГАЛУЗІ

 

Зростання заробітної плати та підвищення ефективності системи матеріального стимулювання праці є основним завданням на сучасному етапі розвитку аграрної галузі.

Існує безліч видів стимулювання працівників, що діють у різних напрямках, проте мають одну мету – мотивувати працівників до кращих результатів. У нинішніх умовах найефективнішим способом стимулювання працівників є матеріальне стимулювання, адже матеріальні блага – це основний засіб, що змушує людину приступати до трудової діяльності.

Матеріальне стимулювання – це економічна категорія, що являє собою сукупність різних форм та методів, метою яких є спонукання та заохочення працівників до кращих результатів. Матеріальне стимулювання ґрунтується на основному економічному законі, який описує постійні людські потреби на задоволення яких приходять блага. Суть полягає в тому, що людина, яка влаштовується на роботу має свої індивідуальні потреби, які вона планує задовольнити за допомогою оплати праці. Підприємство, у свою чергу, прагне підвищити свою результативність при найменших витратах і застосовує матеріальні стимули, ефективне використання яких, у кінцевому результаті передбачає перевищення результатів виробництва над затратами. Зі сторони працівника результат також є виграшним і, мотивуючи себе до продуктивнішої праці, він отримує окрім заробітної плати ще й різні доплати, надбавки, компенсації, премії чи інші матеріальні винагороди.

Стимулювання у рамках підприємства має бути регламентованим певними нормативними документами, що встановлюють як винагороди, так і штрафні санкції у разі порушення посадових інструкцій. Використовуючи матеріальні стимули, потрібно враховувати, що вони залежать також і від матеріального становища працівника, рівнів та структури його доходів, особистих потреб, дієвості прийнятого механізму стимулювання. Основним фактором матеріального стимулювання є заробітна плата, адже однією з основних її функцій є стимулювання. Тому необхідно розглянути структуру заробітної плати для того, щоб зрозуміти як діють складові заробітної плати в  процесі стимулювання трудової діяльності працівників.

На основі Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 13 січня 2004 р. [1], структурно заробітну плату можна розподілити на такі види:

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків).

Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норм.

В аграрній сфері широко застосовується не лише грошова форма оплати, а й натуральна. Роль натуральної форми оплати праці постійно зростає в умовах скрутного фінансового становища багатьох підприємств. Зазвичай вона використовується в умовах розрахунків із сезонними працівниками на роботах зі збирання врожаю цукрових буряків, картоплі, плодово-овочевих культур. Нормативно така форма оплати праці врегульована Положенням про оплату праці аграрного підприємства, що затверджується на загальних зборах трудового колективу.

Ефективним інструментом матеріального стимулювання працівників аграрних підприємств є додаткова оплата за перевиконання сезонних завдань або змінних норм продуктивності за підвищеними розцінками. Також доцільним є стимулювання працівників за виконання сезонних завдань у визначений термін

Для покращення матеріального стимулювання працівників аграрної галузі доцільно використовувати:

  • преміювання працівників за підсумками року («13-та зарплата»);
  • преміювання працівників рослинницької галузі за підвищення врожайності;
  • преміювання працівників тваринницької галузі за збереження поголів’я тварин та отримання приростів;
  • впровадження оплати праці за кваліфікацію (після проходження навчання та освоєння нових виробничих функцій працівнику нараховується відповідна кількість балів; набравши певну їх суму, працівник отримує надбавку за кількість одиниць кваліфікації та рівень майстерності по кожній з них);
  • оплата праці за класність, зокрема трактористам-машиністам та водіям;
  • підвищення надбавок за стаж (від 5 до 10 років – 5%; від 10 до 15 років – 10%; від 15 до 20 років – 15%; більше 20 років – 20% річного заробітку);
  • участь працівників у прибутку підприємства;
  • стимулювання впровадження новітніх технологій (зокрема, виплата надбавки за роботу на нових видах сільськогосподарської техніки в обсязі 10-15% від заробітку з урахуванням складності робіт для механізаторів)[2].
  •  

Література

1. Інструкція зі статистики заробітної плати: Наказ Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р., № 5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04

2. Бондаревська К. В.  Особливості оплати та стимулювання праці в аграрній сфері / К. В. Бондаревська // Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми управління та фінансово-господарської діяльності підприємства – Харків: НТУ «ХПІ». – 2012 . – № 56(962). – С. 20–28.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 807
Всього коментарів: 0