Суліма Наталія

к.е.н., доцент

Національний університет біоресурсів

і природокористування України

м. Київ

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ НА ЯКІСТЬ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

Конкурентоспроможність продукції визначається відношенням витрати - якість. Чим воно менше, тим конкурентоспроможність продукції вища.

У зв'язку з цим велике значення має величина витрат на створення якісного продукту і її порівняння з аналогічними витратами у конкурентів. Виробники ставлять метою мінімізацію витрат, пов'язаних із створенням якісного продукту. Дослідження питань класифікації, планування, аналізу, оцінки, оптимізації витрат на якість є економічно необхідним та важливим.

Якщо говорити про класифікацію витрат, то у сучасній практиці витрати на якість доцільно підрозділяти на дві укрупнені категорії. По-перше, це витрати, що характеризують спроби забезпечити і гарантувати належний рівень якості продукції, тобто витрати, пов'язані з досягненням відповідності якості. По-друге, витрати, пов'язані з відновленням якості, тобто витрати на невідповідність якості [1, с. 6].

Перша категорія у свою чергу ділиться на витрати, пов'язані з попередженням дефектів, і витрати, пов'язані з оцінкою і контролем продукції. Друга категорія припускає ділення на витрати по зовнішніх і внутрішніх відмовах.

Витрати на попередження дефектів: планування системи якості; перетворення очікувань споживача за якістю в технічних характеристиках матеріалу, процесу, продукту; розробка і конструювання вимірювального і випробувального устаткування; аналіз якості і перевірка продукції; перевірка і технічне обслуговування устаткування для вимірів і випробувань; перевірка і технічне обслуговування виробничого устаткування, використовуваного для оцінки якості; гарантії постачальників, оцінка потенційних і технічна підтримка постачальників; підготовка кадрів в області якості; аудит системи якості; програми поліпшення якості, спостереження за ними і складання звіту, включаючи збір і аналіз даних; аналіз придбань і доповідь про характеристики якості; програма по вдосконаленню якості.

Витрати на оцінку і контроль: передвиробнича перевірка (заробітна плата перевіряючих, витрати на матеріали, необхідні для перевірки і так далі); вибір способу контролю; проведення лабораторних приймальних випробувань; контроль і випробування; контрольне і випробувальне устаткування; матеріали, необхідні для здійснення контролю і оцінки(витрати на контроль і випробування сировини і матеріалів);  аналіз і звіт про результати випробувань і контролю;  перевірка на працездатність; оцінка складських запасів; інвентаризація складування.

Витрати, пов'язані з внутрішніми відмовами: втрати від браку(включаючи вартість матеріалів, які не відповідають вимогам якості); відмови у дилерів; зниження рівня якості(включаючи визначення причин виниклих невідповідностей вимог за якістю); простої; повторні випробування і контроль; пошук і усунення несправностей, аналіз дефектів або відмов.

Витрати пов'язані із зовнішніми відмовами: скарги(дослідження причин виникнення скарг, відновлення задоволеності споживача, юридичні спори і виплата компенсацій); гарантійне повернення(заміна або ремонт незадовільної продукції, витрати сервісних служб); продукція, повернена споживачами; поступки; втрати продажів; витрати на відгук продукції; відповідальність за продукцію.

Насправді, не можливо повністю виключити витрати на якість, проте їх можна привести до прийнятного рівня. Деякі види витрат на якість є явно неминучими, в той час, як деякі можна уникнути. Так, витрати, пов'язані з попередженням дефектів, є необхідними, оскільки дозволяють скорочувати інші групи витрат. Прикладом може служити підготовка персоналу з питань якості. Якщо керівництво не жаліє грошей на цю статтю витрат, то найчастіше витрати на внутрішні і зовнішні відмови скорочуються. До витратних позицій, яких можна і необхідно уникати, відносяться: невикористані матеріали; доопрацювання або переробка дефектів; затримки, зайвий виробничий час, викликані дефектною продукцією; додаткові перевірки і контроль для виявлення вже відомого відсотка дефектів; ризик, у тому числі по гарантійних зобов'язаннях; втрати продажів, пов'язані з незадоволенням споживача.

Цікавою видається класифікація витрат, пов'язаних з якістю, згідно їх спрямованості: конкретні дії, ефективність, помилки, виробничий процес та ін.

Орієнтація на конкретні дії передбачає класифікацію витрат, пов'язаних з якістю, на витрати профілактики, контролю і помилок.

Витрати профілактики (попередження) визначаються видами діяльності, які спеціально здійснюються щоб уникнути відхилень від необхідної якості.

Витрати контролю виникають у зв'язку з вимірами, оцінками, аудиторськими перевірками, які гарантують відповідність товарів і послуг встановленим нормам, стандартам і вимогам.

Витрати помилок є результатом дій, які викликані недостатньою відповідністю товарів і послуг нормам, стандартам і вимогам. Залежно від місця виникнення помилок витрати класифікуються на внутрішні (наприклад, на додаткову обробку) і зовнішні (наприклад, на гарантійне обслуговування).

Резюмуючи, можна зробити висновок, що приведена класифікація витрат на якість дозволить підприємству здійснювати ретельніший аналіз витрат на якість, а також грамотно їх планувати з метою оптимізації їх рівня.

Література

1. Харламова Т.Н. Управление затратами на качество продукции: отечественный и зарубежный опыт: монография / Т.Н. Харламова, Б.И. Герасимов, Н.В. Злобина; под науч. ред. д-ра экон. наук, проф. Б.И. Герасимова. – Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2006. – 108 с.