Лесик Надія

студент

Львівька комерційна академія

м. Львів

ХТО КОГО БІЛЬШЕ ПОТРЕБУЄ: ТНК - УКРАЇНУ ЯК РИНОК ЗБУТУ, ЧИ УКРАЇНА - ТНК?

Однією з найважливіших тенденцій світової економіки у сучасному світі є глобалізація,  посилення інтеграційних процесів та поглиблення співпраці підприємств різних країн. Транснаціональні корпорації (ТНК) безперечно чинять вплив на розвиток соціально-економічних та політичних процесів у світі. Компанії з міжнародним значенням  істотно поглибили рівень взаємозалежності між країнами, інтенсифікувавши процес міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперації національних економік.

Для України залучення прямих іноземних інвестицій через транснаціоналізацію відіграє велике значення, оскільки дозволяє вирішувати питання конкурентоспроможності вітчизняної економіки, розвитку ринку праці та підвищення життєвого рівня населення. Проте для того аби досягти очікуваних результатів необхідно не тільки створити сприятливі умови для функціонування і розвитку ТНК, але і не забувати про національні інтереси України. ТНК – це утворення, які не рахуються з кордонами, підпорядковують  собі процеси становлення економічних структур та правових режимів у світі. Не знаючи нюансів, не можливо визначитися, кому з них давати зелене світло в Україні, а кому обмежувати доступ. Очевидно, що дуже багато ТНК зацікавлені в тому, аби прийти на ринок України, як держави із чисельністю 45 млн. населення, а отже, й потенційних покупців. Потрібно розуміти, що основна ціль цих компаній – отримання прибутку, а не забезпечення якісними товарами. На початок 2014 р. в Україні діють понад 30 світових транснаціональних  корпорацій:  Alcatel, British American Tobacco,Coca-Cola, Danone, McDonalds Corporation,  Metro Cash&Carry,  Nestlé,  Nokia,  Pepsi , Procter&Gamble, Samsung, Siemens,  Toyota [1, 2].

Наприклад, компанія Danone, здійснюючи свою діяльність в Україні, підтримує аграрну галузь шляхом співпраці з приватними господарствами, які виробляють молоко. Результат такої співпраці - впровадження новітніх технологій та покращення якості молочної продукції, яка виробляється вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами.

Але є у світі ще один тип ТНК, які  не здійснюють позитивний вплив для вітчизняних виробників, а отримують  прибутки за рахунок ренти, монополістичних переваг у певних країнах і навіть використовуючи бюджетні фонди своїх держав для експансії. Насамперед це нафтогазові корпорації. Таким гравцям важливий доступ до сировинних ресурсів, транспортних систем країни. Яскравим прикладом такої компанії є «Газ­пром», який працює на захоплення мереж постачання газу. Спершу вони захоплюють мережі роздрібного продажу палива, потім постачають до них продукт невисокої якості, переважно з Російської Федерації, а в Україні купують нафтопереробні заводи  лише для того, щоб максимально скоротити виробництво альтернативного російському пального. Схожу стратегію реалізовував у нас і російський алюмінієвий гігант «РУСАЛ», який купив Запорізький алюмінієвий завод просто для того, щоб усунути з ринку вітчизняного конкурента. Тобто такі компанії приходять до країни, щоб збільшити ввезення до неї своїх товарів.

Очевидно, що існує ряд позитивних та негативних наслідків від рохзвитку ТНК в Україні. До позитивних можна віднести :

• розвиток місцевої бізнес-культури та підприємницької атмосфери;
• надання робочіх місць для громадян України;
• проникнення на український ринок певних  світових стандартів;
• створення нових підприємств, модернізацію або розширення існуючих;
• впровадження досягнень науково-технічного прогрессу;
• покращення якості продукції через імпорт технологій, а отже і підвищення рівня конкурентоспроможності товарів;
• cприяння реструктуризації економіки.

Серед основних недоліків доцільно виділити:

• ведення бізнесу у видах економічної діяльності, які вигідні міжнародним компаніям, а не економіці України;
• міжнародні компанії  уникають сплати податків шляхом внутрішнього переливу капіталу в країни з нижчим рівнем оподатковування [3].

Отже, вихід ТНК на ринок України можна розцінювати як позитив у випадку, коли влада й держава примушують їх діяти в чітких межах правил гри, не лише у власних інтересах, а й в інтересах країни, де вони функціонують. Та, на жаль, об’єктивна реальність полягає в тому, що сьогодні в Україні в наслідок загострення полично-економічної кризи відсутня реальна можливість не лише створювати відповідні правила, а й, що найголовніше, їх виконувати. В той же час ТНК – потужний виклик для вітчизняного бізнесу, адже це сприятиме загостренню конкурентної боротьби. Слід пам’ятати - наявність у державі світових брендів є індикатором того, що з нею можна вести бізнес. Вітчизняна економіка не уникне впливу ТНК, але Уряду слід більш активно регулювати рівень їхньої присутності, адже для запобігання негативним впливам цих корпорацій потрібні потужні державні інститути. Разом з тим, стабільний розвиток країни в сучасних умовах не можливий без взаємодії з цими компаніями, оскільки сфера діяльності ТНК розповсюджується майже на всі держави світу та види економічної діяльності.

Література

1. Офіційний сайт ТОВ «Юнілівер Україна» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : – http://www.unilever.ua
2. Офіційний сайт компанії ТОВ «Нестле Україна» [Електронний ресурс]. - Режим доступу :  – http://www.nestle.ua
3. Офіційний сайт «Тиджень.ua» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tyzhden.ua/Economics/74635