Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_3_Ветеринарні науки

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СУХИХ ПІДКИСЛЮВАЧІВ У РАЦІОНІ ПОРОСЯТ

Чумак Владислав

к.вет.н., доцент

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

м. Дніпропетровськ

 

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СУХИХ ПІДКИСЛЮВАЧІВ У РАЦІОНІ ПОРОСЯТ

 

Причинами розвитку розладів травлення у відлучених поросят є різноманітні стрес-фактори, а саме якісна та кількісна зміна складу раціону, параметрів мікроклімату, ветеринарні та технологічні маніпуляції.

При застосуванні підкислювачів враховують наступні вимоги: якомога менше подразнювати смакові рецептори та гальмувати секрецію шлункового соку, довший час перебувати в просвіті травного каналу та не засвоюватись до товстого відділу кишечнику, мати якнайбільший протимікробний ефект на гнилісних мікроорганізмів. Саме тому пропонуються суміші органічних і неорганічних кислот та їх солей.

В якості засобів зниження рН середовища виступають органічні кислоти або їх солі, їх застосовують для підкислення середовища в травному каналі, консервації та контролю мікробної контамінації в кормі та питній воді для тварин, зокрема молодняку свиней. Органічні кислоти знижують мікробну конкуренцію за поживні речовини, тому зменшується прояв субклінічної інфекції та необхідність витрачати енергію на знешкодження шкідливих метаболітів. Перевагами в застосуванні мають такі підкислювачі,  які здатні менш подразнювати смакові рецептори та гальмувати секрецію шлункового соку, тривалий час перебувають у просвіті травного каналу, щоб досягти товстого відділу кишечнику, мають виразний протимікробний ефект на умовно-патогенних мікроорганізми (E. coli, Salmonella, Campylobacter, Clostridium) [3, 4].

Для потреб підприємств, що займаються свинарством в України, пропонується значна кількість як імпортованих кормових добавок ацидофікаторів, так і створених вітчизняними розробниками [1, 2].

Дослідження проведено на 200 поросят гібридах великої білої та ландрас, які поділені на групи по 100 тварин в кожній, порівно свинок та кабанчиків. Утримувались в станках по 20 тварин, годівля та поїння було вволю із бункерних годівниць та ніпельних поїлок. Раціон дослідної групи додатково містив суміш органічних кислот у кількості 2 кг на 1 тону. Суміш складалась із 20% фумарової кислоти, 15% форміату кальцію, 5% пропіонату кальцію, 5% сорбінової кислоти, 50% алюмосилікату в якості носія.

Спостереження тривали протягом 2 міс., від відлучення поросят у віці 1 міс. до переводу на відгодівлю у віці 3 міс.

Визначали продуктивність та захворюваність тварин шляхом зважування тварин на початку дослідів, при переведенні на відгодівлю та при її завершенні, також реєстрували випадки розладів травлення та причини вибуття з кожної групи протягом усього періоду спостереження.

При переведенні тварин від 10 поросят кожної групи відібрано зразки крові для гематологічного та біохімічного дослідження.

Визначали у крові загальноприйнятими методиками кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, загального білка, загального кальцію, активність аланін- та аспартат-амінотрансфераз.

Вірогідно відбувається лише скорочення кількості розладів травлення за впливу суміші кислот з 41% серед тварин контрольної групи до 26% серед тварин дослідної, але розраховувати на зменшення відходу тварин при належному ветеринарному обслуговуванні не потрібно.

Скорочення кількості розладів травлення позначилось на продуктивності поросят, зокрема підвищився середньодобовий приріст маси тіла 1 тварини дослідної групи на 40 г (або 10%) у порівняні із контрольною, а також покращилась конверсія корму на 4,5%.

таким чином, серед досліджених показників крові вірогідні зміни виявлено за рівнем гемоглобіну. Так його концентрація зросла на 14,8% (р<0,05), що напевно зумовлено кращим засвоєнням заліза із травного каналу. Серед інших показників, які також знаходились в межах фізіологічної норми, суттєвих зрушень не виявлено.

Таким чином досліджувана суміш вітчизняного виробництва забезпечує вищі середньодобові прирости та зниження частоти розладів травлення, а тому може бути використана в якості підкислювача до раціону поросят. Для одержання кращих результатів в умовах господарств від ацидофікаторів варто враховувати: 1) буферні властивості раціону, 2) фізико-хімічні властивості питної води, 3) мікрокліматичні показники в приміщенні, 4) бактеріальне забруднення кормів, повітря та поверхонь, з якими контактують тварини.

Залежно від цих параметрів можливо визначити оптимальний склад кормових добавок та прогнозувати економічну ефективність від їх застосування у свинарстві.

 

Література

1. Кузьменко Л. М. Ефективність використання нового препарату – підкислювача кормів із вмістом хелатних сполук мікроелементів у годівлі молодняку свиней / Кузьменко Л.М., Висланько О.О., Баньковська І.Б. та ін. // Вісник Полтавської ДАА. – 2011. - №4. – С.81-85.

2. Чумак В.О. Доцільність застосування сухих підкислювачів з метою корекції розладів травлення у молодняка свиней / Чумак В.О., Свіженко І.В. .//Наукові праці ПДАА. – серія: Вет.медицина. –2012. ­­- Вип.5. – С.89-92.

3. Alternatives to antibiotic growth promoters in prevention of diarrhoea in weaned piglets: a review / H. Vondruskova, R. Slamova, M. Trckova, Z. Zraly, I. Pavlik  // Veterinarni Medicina. – 2010. –№5. – Р.199–224.

4. Effects of Organic Acids on Growth Performance, Gastrointestinal pH, Intestinal Microbial Populations and Immune Responses of Weaned Pigs / Zheji Li, Ganfeng Yi1, Jingdong Yin, Peng Sun, Defa Li, Chris Knight // Asian-Aust. J. Anim. Sci. – 2008. – Vol. 21. – № 2. – Р.252-261.

Категорія: Секція_3_Ветеринарні науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 431
Всього коментарів: 0