Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_3_Ветеринарні науки

ЕПІЗООТИЧНА СИТУАЦІЯ ЩОДО ВАРООЗУ БДЖІЛ ПАСІК ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Євстаф’єва Валентина

д.в.н., доцент, завідувач кафедри

паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи

Перебийніс Олександр

аспірант

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

 

ЕПІЗООТИЧНА СИТУАЦІЯ ЩОДО ВАРООЗУ БДЖІЛ ПАСІК ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

 

Варооз – інвазійна хвороба бджолиних сімей, яка уражає личинок, лялечок, трутнів і маток та викликається кліщем Varroa destructor Anderson et Trueman (Varroa jacobsoni) [4].

Літературні джерела свідчать про широке розповсюдження вароозу бджіл на пасіках країн Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки. Австралія – є єдиним континентом де інвазія не зареєстрована [1, 3].

Ураженість бджіл паразитичними кліщами на пасіках України масово поширилася в середині 70-их років ХХ століття. На сучасному етапі розвитку бджолярства у різних регіонах України, не дивлячись на високий рівень ведення господарювання, більша частина бджолиних сімей має високу ступінь екстенсивності вароозної інвазії [2, 5].

Тому метою роботи було вивчення епізоотичної ситуацію щодо вароозу медоносних бджіл в умовах Симферопольського району АР Крим.

Дослідження проводилися на бджолиних сім’ях пасік приватних господарств Сімферопольського району АР Крим упродовж 2012–2013 рр. Визначення показників ураженості бджіл (ЕІ, ІІ) проводили при дослідженні проб бджіл у кількості 100–150 особин, відібраних з центру гнізда у спеціально згорнутий листок паперу. Враховували наявність імаго кліщів.

Встановлено, що на території Симферопольського району знаходиться два офіційно зареєстрованих крупних бджолярських підприємства: ВАТ «Кримбджолопром» і ДВ «Клочко Н. Д.». Інші пасіки є власністю приватних господарств.

Упродовж 2012–2013 рр. була досліджена 81 пасіка. Кількість бджолиних сімей на пасіках значно коливається (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Кількість бджолосімей на пасіках Сімферопольського району

 

Як видно з рис. 1, найбільший відсоток складають пасіки з кількістю сімей від 21 до 50 (38,27 %) та від 51 до 100 (34,57 %). Найменший відсоток становлять пасіки з кількість бджолосімей більше, ніж 100 (1,2 %).

Породний склад бджіл пасік був наступним: карпатська, українська степна, італійська, країнська, а також їх помісі.

В результаті проведених досліджень встановлено наявність кліщів Varroa jacobsoni на всіх пасіках Симферопольського району. В середньому ураженість бджолосімей за досліджуваний період становила 38,8 %. При цьому ІІ сягала 6 кліщів на одну бджолу.

В уражених сім’ях відмічали нерівномірну яйцекладку бджолиних маток. У сім’ях з високою ЕІ реєстрували загибель личинок і лялечок. При цьому робочі бджоли погано очищали комірки. На прилітних дошках вуликів уражених бджолиних сімей спостерігали недорозвинутих лялечок й імаго робочих бджіл та трутнів.

Найбільшу екстенсивність інвазії реєстрували у сім’ях медоносних бджіл карпатської породи. Одночасно встановлений взаємозв’язок між виконанням вимог інструкції у відношенні лікувально-профілактичних обробок проти вароозу та проявом клінічних ознак даного захворювання.

Отже, варооз бджіл є поширеною інвазією медоносних бджіл пасік Симферопольського району АР Крим.

 

Література

1. Алексеенко Ф. М. Справочник по болезням и вредителям пчел / Ф. М. Алексеенко, В. А. Ревенок, М. А. Чепурко. – К.: Урожай, 1991. – 240 с.

2. Гробов О. Ф. Болели ли пчелы в прошлом? / О. Ф. Гробов // Пчеловодство. – 1992. –№ 3. – С. 14–17.

3. Кривцов Н. Генетические предпосылки устойчивости пчел к болезням / Н. И. Кривцов, Л. С. Кривцова // Пчеловодство. – 2009. –№ 3. – С. 14–16.

4. Литвин В. П. Біокисні метало-селікатні сполуки для профілактики і лікування хвороб тварин, птиці, бджіл та санації і дезінфекції приміщень / В. П. Литвин, В. В. Поліщук, І. Ю. Бісюк, В. М. Овруцький, В. М. Шумейко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – 2007. – Т. 1., Ч. 2. – № 15. – С. 80–84.

5. Маслій І. Г. Стан ветеринарно-санітарного благополуччя пасік / І. Г. Маслій // Пасіка. – 2009. –№ 5. – С. 11.

Категорія: Секція_3_Ветеринарні науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 482
Всього коментарів: 0