Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ВПЛИВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ НА РАДІАЦІЙНИЙ СТАН ЗЕМЕЛЬ ТЕРНОПІЛЛЯ

Брощак Іван

к. с.-г. н, с.н.с., доцент, директор

Тернопільська філія ДУ «Держґрунтохорона»

м. Тернопіль

Болтик Наталя

науковий співробітник

Тернопопільська державна сільськогосподарська

дослідна станція ІКСГП НААН

м. Тернопіль

Дзяба Галина

провідний агрохімік лабораторії екобезпеки

земель, довкілля і якості продукції

Тернопільська філія ДУ «Держґрунтохорона»

м. Тернопіль

 

ВПЛИВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ НА РАДІАЦІЙНИЙ СТАН ЗЕМЕЛЬ ТЕРНОПІЛЛЯ

 

Створення в середині ХХ сторіччя зброї та поступовий розвиток ядерної енергетики сприяли появі в навколишньому середовищі нових, неіснуючих в природі ізотопів радіоактивних елементів. Їх розповсюдження було обумовлено проведенням ядерних вибухів у відкритій атмосфері в період з 1954 по 1963 роки та аваріями на ряді атомних станцій, а також підприємствах військово-промислового комплексу. Найбільш техногенною катастрофою минулого століття стала аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

І сьогодні через 28 років продовжуються дискусії про її причини, масштаби та шляхи мінімізації. Ця катастрофа перетворилася не лише в комунальну, оскільки безпосередньо торкнулася близько 8 млн. людей, а й в сільськогосподарську – під значне забруднення потрапили мільйони гектарів земель сільськогосподарського призначення [1].

У перші дні після аварії постало питання радіологічної зйомки та уточнення щільності забруднення земель с/г призначення радіонуклідами 137Cs та 90Sr. Це було обумовлено тим, що після розпаду радіоактивного йоду та інших коротко- та середньоживучих ізотопів найбільшу небезпеку становить внутрішнє опромінення за умов надходження радіонуклідів 137Cs та 90Sr в організм людини з продуктами харчування.

У 1991-1993 роках фахівцями ТФДУ «Держґрунтохорона» було здійснено суцільне обстеження забруднених с/г угідь області на площі 148,8 тис.га, які в 1986 внаслідок аварії на ЧАЕС піддалися частковому радіоактивному забрудненню і відносяться до четвертої (зони підвищеного радіологічного контролю)

Часткове радіоактивне забруднення цезієм-137 було виявлено в Борщівському – 4,0тис.га, Бучацькому – 4.5тис.га, Заліщицькому – 4.2тис.га і Чортківському – 6.2тис.га районах.

Роботи з уточнення радіаційної ситуації ТФДУ «Держґрунтохорона» проводяться і по сьогодні в рамках програми агрохімічної паспортизації земель с/г призначення.

Станом на 01.01.2014 року забруднена площа земель с/г призначення цезієм-137 виявлена тільки в Чортківському районі і становить 692 га. Щільність забруднення по даних площах знаходиться в межах від 1,01 до 1,27 Кі/км2.

В ході проведення уточнюючих обстежень земельних площ в цих районах області було виявлено, що рівні забруднення зменшуються відповідно до закону радіоактивного розпаду і вміст його знизився на 30-40%.

В Тернопільській області внаслідок аварії на ЧАЕС було забруднено 10 населених пунктів, а саме: Заліщицький район – м. Заліщики; Чортківський район – м. Чортків, с. Вересневе, смт. Заводське, с. Зелене, с. Колиндяни, с. Коцюбинчики, с. Сокиринці, с. Суслівка, с. Шманьківці. Щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 знаходилось в межах від 0,90 до 3,72 Кі/км2, а по стронцію-90 – від 0,027 до 0,230 Кі/км2.

Динаміка зміни радіаційного стану земель до Чорнобильської аварії та після неї добре спостерігається при дослідженні постійних контрольних майданчиків. В області закладено 35 контрольних майданчиків, які розташовані в усіх районах області і охоплюють усі ґрунтово-кліматичні зони, найбільш важливі типи ґрунтів та сільськогосподарських угідь.

Дослідження на контрольних майданчиках розпочато в 1983 році та проводиться щорічно і передбачає визначення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання, відбір проб ґрунту та продукції рослинництва та визначення в них активності цезієм-137 та стронцію-90.

Часткове радіоактивне забруднення спостерігалось в раніше згаданих чотирьох районах області, в яких закладено 20 контрольних ділянок.

Через аварійний викид радіонуклідів Чорнобильською АЕС в 1986 році спостерігалось різке підвищення гама-фону на контрольних ділянках забруднених районів в 10-15 разів.

Так, наприклад, в Бучацькому районі с. Доброполе в польовій сівозміні у 1985 році γ-фон становив 18мкР/год. – у 1986р. – 185 мкР/год, в Чортківському районі с.Стара Ягільниця в польовій сівозміні у 1985 році γ-фон становив 19мкР/год. – у 1986р. – 300 мкР/год.

Починаючи з 1987 року, γ-фон відносно підвищених рівнів стабілізовується і наближається до показників доаварійного періоду.

Щільність забруднення цезієм-137 ґрунту у с. Свидова Чортківського району у 1985 році була 0.072Кі/км2, а у 1986 – 1.95Кі/км2, відповідно стронцієм-90 у 1985 році – 0.045, у 1986 – 0.920Кі/км2.

Починаючи з 1990 року вміст радіоактивного цезію і стронцію в ґрунтах поступово зменшується, так вже в 1996 році щільність забруднення цезієм-137 ґрунту становила 0.400Кі/км2, стронцієм-90 – 0.030Кі/км2. У 2013 році цезієм-137 – 0.150Кі/км2, стронцієм-90 – 0.021Кі/км2.

Подібна тенденція спостерігається і на інших контрольних ділянках.

Отже, нагромадження радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 в урожаї продукції рослинництва, відібраних на контрольних майданчиках залежать від щільності забруднення радіонуклідами ґрунту. В цілому вміст радіонуклідів в рослинній продукції не перевищував допустимих рівнів (ДР-2006), що дозволяє запроваджувати органічне, екологічне виробництво на даних угіддях нашої області без обмежень за радіаційними показниками.

 

Література

1. Б.С.Пристер, Г.О.Богданов 20 років після аварії на ЧАЕС: проблеми ведення сільського господарства / Вісник аграрної науки – 2006 –
№ 5 – Ст.54-58.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 668
Всього коментарів: 0