Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

СУМІШКА ОЗИМОГО ЖИТА З ТИФОНОМ В УМОВАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кулик Степан

директор

Тернопільська державна сільськогосподарська

дослідна станція ІКСГП НААН

м. Тернопіль

Курнаєв Олександр

к. с-г. наук

провідний науковий співробітник

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН

м. Вінниця

Сироватко Катерина

к.с-г.н.

Вінницький національний аграрний університет

м. Вінниця

 

СУМІШКА ОЗИМОГО ЖИТА З ТИФОНОМ В УМОВАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Вирішення питання зростання поголів’я великої рогатої худоби та виробництва достатньої кількості тваринницької продукції, що передбачене Державною програмою «Відроджене скотарство» нерозривно пов’язане із зміцненням кормової бази та покращенням якості корму [3].

Важливість галузі кормовиробництва зумовлена тим, що вона є основою для зростання поголів‘я худоби і підвищення його продуктивності, а це в свою чергу, визначає темпи зростання і рівень виробництва продукції тваринницької продукції, оскільки в собівартості продукції тваринництва на корми припадає 68-73% [1]. У зв’язку з цим актуальним постає питання виробництва достатньої кількості високоякісних кормів при одночасному зменшенні матеріально-грошових витрат на одиницю продукції та підвищенні ефективності використання землі.

Вирішення цієї проблеми можливе через вирощування проміжних кормових культур. За рахунок таких посівів з однієї площі протягом року можна мати два врожаї, що підвищує коефіцієнт використання сонячної радіації, внаслідок чого продуктивність гектара ріллі зростає в півтора-два рази. При цьому ґрунт значно довше перебуває під покривом рослин, які синтезують органічну масу. Більше половини її залишається в ґрунті у вигляді післяжнивно-кореневих решток, що активізують мікрофлору, розкладаються на легкодоступні поживні речовини, поліпшують агрофізичні властивості, відновлюють родючість ґрунту та підвищують урожайність сільськогосподарських культур.

Зростання посушливості клімату на території України в цілому та Тернопільської області зокрема у літній період, в значній мірі обмежує вирощування післяжнивних проміжних посівів, проте достатня кількість опадів у зимові місяці створює сприятливі умови для озимих проміжних культур. Серед цієї групи найбільшого поширення набули такі представники злаків як озиме жито, озиме тритикале, а з групи капустяних - озимий ріпак та озима суріпиця. Представляють інтерес, як джерело кормової сировини, посіви тифону.

Тифон - гібрид озимого типу китайської капусти і турнепсу, стійкий до розщеплення, не утворює коренеплоду, не накопичує у своїй масі та насінні  глюкозинолатів, алкилрезорцинолів та інших антипоживних речовин, проте швидко, на протязі 40 - 50 діб  формує врожай (до 1200 ц/га) високопоживної маси [4].

В Держаному реєстрі сортів рослин придатних до поширення в Україні станом на 19.08.2014 року є два сорти тифону – Оракам та Фітопал, створених в Національному ботанічному саді ім. М.М. Гришка Національної академії аграрних наук України [2].

В умовах Тернопільської області успішне вирощування сумішки озимого жита з тифоном практикується у виробничих посівах товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» Збаразького району.

Посіви сумішки озимого жита з тифоном проводилися на початку вересня смуговим способом сівалкою СЗ-3,6. Ширина смуги кожного компоненту 1,8 м. Посіви сумішки озимого жита з тифоном досягли укісної зрілості 20 квітня 2014 року. Урожайність озимого жита склала 306 ц/га, а тифону 252,2 ц/га. Середня врожайність сумішки склала 279,1 ц/га при вологості маси 82,6%.

Збирання проводилося у фазі виходу в трубку – «прапорцевого листка» у жита та цвітіння у тифону шляхом скошування в поперек посівів.

Результати проведеного хімічного аналізу свідчать про високу кормову цінність зеленої маси сумішки озимого жита з тифоном (табл. 1).

Таблиця 1

Хімічний склад, енергетична поживність та біохімічні показники зеленої маси сумішки озимого жита з тифоном

Показники

Значення показників

 
 

Суха речовина, %

17,4

 

Сирий протеїн, %

14,09

 

Сирий жир, %

3,71

 

Сира клітковина, %

22,78

 

Сира зола, %

11,93

 

Сирі БЕР, %

47,49

 

Сума легко-гідролізованих вуглеводів, %

33,12

 

Крохмаль, %

4,98

 

Цукор, %

8,6

 

Геміцелюлоза, %

15,26

 

Целюлоза, %

25,64

 

Лігнін, %

6,76

 

Обмінна енергія, МДж

9,13

 

 

Енергетична поживність зеленої маси сумішки озимого жита з тифоном склала 9,13 МДж ОЕ/кг сухої речовини з вмістом 14,09% сирого протеїну, 22,78% клітковини, 3,71% жиру та 47,49% БЕР.

Таким чином, вирощування сумішки озимого жита з тифоном дозволить сільськогосподарським товаровиробникам отримати у ІІІ декаді квітня у виробничих умовах урожай зеленої маси на рівні 279,1 ц/га з високими показниками якості.

 

Література

1. Амонс С.Е. Перспективи розвитку та підвищення ефективності кормовиробництва у господарствах Вінницької області / С.Е. Анонс, В.Я. Мельник // Збірник наукових праць ВАНУ. – 2011. - №2 (53),
том 3. – С. 75-84.

2. Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні на 2014 рік / К. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, 2014. – 329 с.

3. Національний проект “Відроджене скотарство”. — К.: ДІА, 2011.
 — 44 с.

4. Подобед Л.И. Посеем тифон - накормим корову // Приусадебное хазяйство. – 2012. – № 3. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.prihoz.ru/animals/full.php?aid=1158.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 531
Всього коментарів: 0