Гудзенко Володимир

к. с.-г. н., завідувач лабораторії селекції ячменю

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України

с. Центральне, Київська обл.

СТІЙКІСТЬ ДО ЗБУДНИКІВ ЛИСТКОВИХ ХВОРОБ – ВАГОМА СКЛАДОВА АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

У 2008-2014 рр. в умовах Миронівського інституту пшениці імені
В.М. Ремесла НААН України (МІП) (центральна частина Лісостепу України) на посівах ячменю ярого відмічено значний розвиток збудників листкових хвороб: борошнистої роси (Blumeria (Erisiphe) graminis (DC.) Golovin ex Speer f. sp. hordei Em. Marchal), смугастої (Pyrenophora graminea Ito), темно-бурої (Bipolaris sorokiniana Shoem.), сітчастої (Pyrenophora teres Ito) плямистостей і карликової іржі (Puccinia hordei Otth.). Інтенсивність ураження сприйнятливих сортів-еталонів сягала 60-100 %. Це переконливо свідчить про важливість генетичного захисту створюваних комерційних сортів ячменю ярого, в умовах Лісостепу України, до усіх вище названих хвороб.

Саме тому, ознаці стійкості сортів ячменю ярого до хвороб при роботі з колекційним та селекційним матеріалом ми приділяємо належну увагу. З метою виділення нових генетичних джерел щороку проводиться інтродукція та системне вивчення колекційних зразків різного еколого-географічного походження, які одночасно з оцінкою інших важливих ознак (тривалість вегетаційного періоду та його фаз; продуктивність; рівень прояву висоти рослин та елементів структури урожаю; адаптивність; стійкість до вилягання; посухостійкість, тощо), обов’язково досліджуються на стійкість до збудників листкових хвороб. Першим етапом імунологічних досліджень є оцінка інтродукованих колекційних зразків на природному інфекційному фоні. Для підсилення його інтенсивності, систематично розміщуючи, висіваємо попередньо виділені нами, з світового генетичного різноманіття, сприйнятливі зразки, які одночасно слугують як накопичувачі інфекції, так і індикатори розвитку хвороб у конкретний вегетаційний період. У другий і послідуючі роки, для об’єктивнішої оцінки стійкості до хвороб, використовуємо посіви ячменю озимого як природний накопичувач інфекції та провокаційний фон. Для цього, з осені спеціально залишаємо незасіяну ділянку у посівах ячменю озимого, по периметру якої розміщуємо сприйнятливі до листкових хвороб зразки. На цій ділянці навесні проводимо сівбу колекційного та селекційного матеріалу ячменю ярого. У середньому за 2011-2014 рр. відмічено суттєво вищий рівень розвитку (на 10-30 %) більшості листкових хвороб при використанні ячменю озимого як провокаційного фону, порівняно зі звичайною сівбою ячменю ярого.

У результаті всебічної оцінки колекційного матеріалу у 2012-2014 рр., на різних за інфекційним навантаженням (природний і провокаційний) фонах, виділено генетичні джерела стійкості ячменю ярого до наведених вище хвороб. Відсутність ознак ураження (9 балів) до борошнистої роси відмічено у зразків – LP 1426102, LP 1159303, Сlass, Bojos, Сristallia (DEU); Ebson, Malz, Henley (CZE); Prestige (GBR); Pewter, Josefin, Thorgall, Azalea, Vivaldi (FRA); Cebeco 0554, Cebeco 0572 (NDL). Високою стійкістю (8 балів) до даної хвороби характеризувалися зразки – JB Maltasia, Orthega, Marthe, Sofiara, Jennifer, Shakira, Kalkul, Modena, LP 1457203, LP 1217.1.02, Margret, Konchita, Mauritia, Tocada, Beatrix, Arikada, Nordus (DEU); Johan (POL); Sylphid, Sultan, Bellini (FRA).

Стійкістю до плямистостей листя відзначились: смугастої – Аватар, Аргумент, Пролісок, Виклик, Святогор (UKR); Зевс, Омский 96, Омский 89 (RUS); Дублет (BLR); Luoke (LTV); СDС Copelend, Me bere, CDC Stratus, TR-374 (CAN) та ін.; сітчастої – Пролісок, Здобуток (UKR); Омский 91 (RUS); Luoke (LTV); Me bere, TR-374, CDC Buck, CDC Stratus, CDC Earl, Conquest (CAN); Base-Sicіcu (JPN); Deng fendda mai (CHN) та ін.; темно-бурої –  Пролісок (UKR); CDC Buck, Conquest, AC Ranger, Brusefield (CAN); Excel (DEU) та ін.

Стійкими до карликової іржі були зразки – Авгій, Незабудка, Селеніт (UKR); Зевс (RUS); Josefin (FRA); Beatrix, Orthega, Cristallia, Tocada (DEU) та ін.

Таким чином відмічаємо, що в 2008-2014 рр. на посівах ячменю ярого значного поширення набула низка листкових хвороб, які у сприятливі для розвитку роки, можуть уражувати генетично незахищені сорти до 100 %, унаслідок чого спричинювати відчутні втрати врожаю. Це вказує, що генетично обумовлена стійкість до збудників хвороб є важливою складовою адаптивного потенціалу ячменю ярого в умовах Лісостепу України.

Враховуючи, що МІП є селекційною установою, де проводиться селекція ячменю з різним типом розвитку, вважаємо за доцільне використання посівів ячменю озимого як природного накопичувача інфекції та провокаційного фону для повнішої оцінки стійкості до хвороб колекційного і селекційного матеріалу ячменю ярого.

У результаті проведених досліджень, із світового генофонду виділені нові джерела стійкості, які рекомендовано використовувати у схрещуваннях для створення нового вихідного матеріалу з генетично детермінованою стійкістю до збудників листкових хвороб.