Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ УДОБРЕННЯ КОРМОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ

Глова Володимир

директор

ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний

коледж ім. Є. Храпливого»

м. Заліщики

Сеник Іван

к. с.-г. н.,

завідувач лабораторії

Тернопільська державна сільськогосподарська

дослідна станція ІКСГП НААН

м. Тернопіль

Романович Ярослав

завідувач навчально-дослідним господарством

ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний

коледж ім. Є. Храпливого»

м. Заліщики

 

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ УДОБРЕННЯ КОРМОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ

 

Серед технологічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і кормових, особливе місце приділяється системі їх удобрення, як одній із важливих умов формування високої продуктивності та якості корму.

Проте, в останні десятиліття у зв’язку із структурними перетвореннями, які відбуваються у сільському господарстві, адаптацією підприємств до умов ринкового середовища, спостерігається значне зменшення кількості внесених добрив під сільськогосподарські культури в цілому та особливо кормові зокрема (табл. 1) [7].

Таблиця 1

Динаміка внесення органічних та мінеральних добрив під сільськогосподарські культури

Добрива

1990

2000

2005

2010

2011

2012

2013

Мінеральні, кг/га посівної площі д.р.

109

6

10

21

24

29

33

Органічні, т/га посівної площі

5,7

1,1

1,2

1,9

1,8

1,6

2,0

 

Так, в 1990 році під кормові культури вносилося 109 кг/га д.р. мінеральних добрив та 5,7 т/га органічних. У 2000 році вищезазначені показники знаходилися на рівні відповідно 6,0 кг/га та 1,1 т/га. В подальшому спостерігається тенденція до підвищення кількості внесених мінеральних та органічних добрив в розрахунку на 1 га посівної площі. В 2013 році вищезазначені показники знаходилися на рівні відповідно 33 кг/га д.р. мінеральних добрив та 2,0 т/га органічних добрив.

Система удобрення кормових культур в основному базується на внесенні азотних добрив, тоді як фосфорним та калійним добривам, а особливо мікродобривам приділяється значно менша увага (табл. 2) [1-5].

Таблиця 2

Структура мінеральних добрив внесених під кормові культури

Кількість внесених добрив, тис. ц д.р.

Роки

2009

2010

2011

2012

2013

всього

208,3

275,4

297,4

350,0

332,2

в т.ч. азотні

178,1

236,5

251,2

289,6

273,1

фосфорні

16,6

22,9

26,3

31,7

31,5

калійні

13,6

16,0

19,9

28,7

27,6

на 1 га посівної площі, кг

15

21

24

29

33

 

Так, за даними Державної служби статистики України із 208,3 ц діючої речовини мінеральних добрив, які були внесені під кормові культури у
2009 році на азотні припадало 178,1 тис.ц або 85,5%, на фосфорні – 16,6 тис.ц або 8,0% і на калійні 13,6 тис. ц або 6,5%.

Протягом 2010-2013 років спостерігається тенденція щодо зростання кількості внесених мінеральних добрив на 1 га посіву кормових культур. Так, у 2013 році під кормові культури було внесено 332,2 тис.ц діючої речовини мінеральних добрив, з них на азотні припадало 273,1 тис.ц або 82,2%, на фосфорні – 31,5 тис.ц або 9,5% і на калійні – 27,6 тис. ц або 8,3%.

Із наведених даних видно, що основна увага при вирощуванні кормових культур приділяється азотному живленню. Проте, останнім часом спостерігається стрімке зростання цін на азотні добрива (табл. 3), що може спричинити зменшення кількості внесених добрив під сільськогосподарські культури в цілому, так і кормові зокрема [6].

Таблиця 3

Динаміка цін на основні азотні добрива в Україні, грн./т

Види добрив

1 січня 2009

1 січня 2010

1 січня 2011

1 січня 2012

1 січня 2013

1 січня 2014

25 листопада

2014

Аміачна селітра

1588

2106

3030

3126

3102

3800

6300

Карбамід

2047

2573

3496

4024

3860

4300

6400

 

Аналізуючи динаміку цін на основні азотні мінеральні добрива протягом 2009-2014 років видно, що до січня 2014 року спостерігалася тенденція щодо поступового зростання вартості мінерального азоту. Проте, починаючи із січня цього року відбувається стрімке зростання цін на азотні добрива – до 6300 грн/т аміачної селітри та 6400 грн/т карбаміду, що може суттєво вплинути на систему удобрення кормових культур, яка базуватиметься на більш повному використанні дешевого та екологічно-чистого біологічного азоту. Вирішення цієї проблеми здійснюватиметься за рахунок розширення посівних площ одно- та багаторічних бобових культур, застосуванні інокулянтів та стимуляторів росту рослин при вирощуванні кормових культур, що дозволить підвищити продуктивність кормових агроценозів при мінімальних грошових затратах.

 

Література

1. Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай  сільськогосподарських культур у 2009 році. Статистичний бюллетень / Державний комітет статистики України – К., 2010. – 43 стор.

2. Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай  сільськогосподарських культур у 2010 році. Статистичний бюллетень / Державний комітет статистики України– К., 2011. – 52 стор.

3. Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай  сільськогосподарських культур у 2011 році. Статистичний бюллетень / Державна служба статистики України – К., 2012. – 52 стор.

4. Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай  сільськогосподарських культур у 2012 році. Статистичний бюллетень / Державна служба статистики України – К., 2013. – 52 стор.

5. Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай  сільськогосподарських культур у 2013 році. Статистичний бюллетень / Державна служба статистики України – К., 2014. – 52 стор.

6. Моніторинг цін на мінеральні добрива. [Електронний ресурс] //  Режим доступу: http://www.iogu.gov.ua/monitoring/

7. Сільське господарство України. Статистичний збірник 2013. / За редакцією Н.С. Власенко: К. : Державна служба статистики України, 2014. – 390 с.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 535
Всього коментарів: 0