Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ШКІДНИКИ СОЇ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ

Лікар Світлана

старший науковий співробітник

Данюк Тамара

науковий співробітник

Український інститут експертизи сортів рослин

м. Київ

 

ШКІДНИКИ СОЇ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ

 

У сьогоденні соя є важливою високорентабельною сільськогосподарською культурою. Її виробництво в Україні значно збільшилося, що пов’язано з значним розширенням її використання: харчове, кормове, технічне і медичне. Важливою складовою сої є  білок (37-40%), олія (19-22 %) та екстрактивні речовини. Біологічною цінністю білка сої є подібність до білка тваринного походження. Збільшення площ посівів, одержання високих і сталих врожаїв є надзвичайно актуальним питанням. Основним із факторів впливу на урожайність є шкідливі організми [1].

На сої виявлено біля 114 видів шкідників, із них комах - 96,5%, слимаків - 2,6%, та кліщів - 0,9%. За трофічними особливостями поліфагів -86%, олігофагів - 14%, вузькоспеціалізованих видів немає [3]. Висіяне насіння та проростки сої пошкоджуються дротяниками, личинками паросткової мухи, а сходи – жуками бульбочкових довгоносиків. Найуразливіші фази – період формування генеративних органів та наливання зерна. В деякі роки дуже небезпечною є акацієва вогнівка, яка пошкоджує зерно. Серед шкідників вегетативних і генеративних органів - клопи, щитники, сліпняки та павутинний кліщ. Із листогризучих комах шкодить гусінь лучного метелика,  бавовникової та люцернової совки,  совки гамми.

Рослини сої пошкоджуються протягом усього вегетаційного періоду, а в сприятливі для розвитку шкідників роки пошкодженість її може сягати 90%. Отже, запорукою забезпечення високих стабільних урожаїв та підвищення якості зерна при вирощуванні сої є захист від шкідників, який включає в себе організаційно-господарські та агротехнічні заходи.

Бобова (акацієва) вогнівка (Etiella zjnkenella Tr.). В Україні  поширена повсюдно, але найбільше зустрічається  в Степу та на півдні  Лісостепу. Зимують гусениці в коконах,  в грунті, на глибині до 3 см. Період заселення – кінець травня - початок червня. Гусениці, що виплодились, розвиваються і живляться на протязі 1-го місяця, заляльковуються в грунті а також у сховищах в щілинах підлоги, куди потрапляють із зерном. Розвиваються в двох поколіннях. У липні метелики другого покоління відкладають яйця на боби акації, сої та інших пізньоквітуючих бобових рослинах. Втрати урожаю можуть сягати до 50%.

Заходи захисту. Ранні посіви, дотримання сівозміни, скошування диких трав’янистих бобових до закінчення розвитку вогнівки, раннє лущення полів та зяблева оранка, застосування яйцеїда – трихограми, а при необхідності проводять оприскування препаратом «Бі-58 новий», к.е. (1,0л/га).

Бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) (Sitona lineatus L., Sitona crinitus). Жуки найбільш небезпечні на ранніх стадіях розвитку сходів сої. Зимують жуки в ґрунті під рослинними рештками. Масове відкладання яєць відбувається впродовж травня, але може продовжуватися й до початку липня. Розвивається цей шкідник в одному поколінні за рік. Жуки обгризають листки сходів з країв, завдаючи їм суттєвих пошкоджень, а личинки пошкоджують кореневу систему, знижуючи її функцію.

Заходи захисту. Посів в більш ранні терміни, щоб рослини встигли відрости до початку виходу жуків з місць зимівлі; дотримання сівозміни; просторова ізоляція; ретельне прибирання рослинних рештків; глибока зяблева оранка грунту; хімічна обробка посівів (проводиться у фазу – 4 листків) при заселеності шкідниками 10-12 особин/м2

Звичайний павутинний кліщ (Tetranichus urticae Koch.). Зимує в рослинних рештках, під  грудками землі, в тріщинах кори дерев тощо. Пробуджується навесні при температурі 12-13°С, а через 5-7 днів розпочинає відкладати яйця. Висмоктують сік із нижнього боку листків. Обплітають листок, квітки та молоді боби павутинням. Підвищена шкодочинність спостерігається в посушливі роки, особливо - у серпні.

Заходи захисту. Знищення рослинних решток, ретельна прополка поля в період вегетації. Якщо чисельність кліщів перевищує ЕПШ, то заходи поєднують з обробками від інших шкідників, використовуючи препарат «Золон 35», к.е. (2,5л/га).

Клопи: ягідний і трав'яний (Dolycoris baccarum, Lygus rugulipennis Popp). Зимують дорослі клопи в лісах, лісосмугах під опалим листям та в підстилці. Клопи проколюють ніжне листя, стебла та плоди сої спричиняючи засихання і обпадання квіток та плодів. На стеблах і листках з'являються знебарвлені, або жовто-бурі плями, що приводить до зменшення урожаю.

Заходи захисту. Розміщення рослин у сівозміні після культур, які не мають спільних шкідників та якісне проведення основного і передпосівного обробітку ґрунту. Проведення крайового або суцільного обробку посівів інсектицидами [3].

Отже  проведення комплексних захисних заходів у боротьбі з шкідниками, з урахуванням фаз розвитку рослин, погодних умов, чисельності ентомофагів дозволить отримати високі показники врожаїв сої.

 

Література

  1. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві  / Нелеп В.М. — К.: КНЕУ, 2004. — 495, [1] с.
  2. Сільськогосподарська ентомологія: підручник  / Рубан М.Б., Гадзало Я.М., Бобось І.М., Гончаренко О.І., Лікар Я.О. –– К.: Арістей, 2007 – 520 [2] с.
  3. Кучерявий В.П. Екологія /         Кучерявий В.П. – Львів: Світ, 2001 – 500 [3] с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 3575
Всього коментарів: 0