Марцінко Тарас

к.с-г.н.

Кобиринка Богдана

аспірант

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

с. Оброшино, Львівська обл.

ПОЖИВНІСТЬ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД КОРМУ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ ВИСІВУ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ

Якісні показники корму залежать від ґрунтових умов,  ботанічного складу травостоїв, режиму їх використання, внесення добрив та інших агротехнічних заходів. Одним із важливих чинників  впливу на поживність та хімічний склад корму є правильно підібраний видовий і сортовий склад  а також їх співвідношення у травостої [1,3].

Експериментальну роботу виконано в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН  протягом 2009-2012 рр.

Травостій створювали безпокривним весняним способом сівби. Ранньою весною всі варіанти досліду підживлювалися фосфорними і калійними добривами в дозі Р₆₀К_90.

Загальну поживність корму розраховували в кормових одиницях, виходячи з даних власних хімічних аналізів і з урахуванням  коефіцієнтів їх перетравності за методикою А.П. Дмитроченка [2].

Проведені розрахунки поживності показали що вміст кормових одиниць в сухому кормі практично не залежав від співвідношень сіяних трав та був майже однаковим  - 0,78-0,80 кормових одиниць в 1 кг сухої маси. Проте забезпеченість кормової одиниці  перетравним протеїном дещо різнилася та була найнижчою (96,4 г. на 1 к. од.) на варіанті де було висіяно лише злакові трави. При включенні в сумішку бобових трав цей показник збільшувався з 115,5 до 129,2 г.

В нашому випадку оптимальні показники перетравності корму (співвідношення між перетравним протеїном та сумою перетравних органічних речовин), що виражається в протеїновому відношенні відмічено на варіанті зі злаковим травостоєм (6,39). Включення в сумішку бобового компоненту  зумовило незначне звуження протеїнового співвідношення до 4,56-5,16, при оптимальному його значенні 1 : 6-8.

Таблиця 1

Поживність сухої маси корму бобово-злакової травосумішки  залежно від норм висіву багаторічних трав

Проведений хімічний аналіз корму показав що вміст сирого протеїну був неоднаковим і залежав від варіантів досліду (табл.2). Так,  у сухій масі першого укосу на варіанті 4, його  відсоток був найбільшим та становив 14,8%. Так як злакові трави забезпечили лише 10,5%. Тобто сумісне вирощування багато­річних злакових трав з бобовими значно поліпшило якість урожаю. Якщо в сухій масі на варіанті зі злаками міститься залежно від укосу 10,5 - 13,7 % сирого протеїну, то в бобово-злаковій сумішці зі співвідношенням компонентів 50:50% - 14,8 -14,3 %.

Таблиця 2

Вміст органічної речовини в сухій масі корму бобово-злакової травосумішки  залежно від норм висіву багаторічних трав

Таким чином, в 1 кг сухої маси урожаю містилося 0,78-0,80  кормових одиниць, а перетравного протеїну в кормовій одиниці  -  96,4-129,2 г. Вміст перетравного протеїну закономірно є вищим на варіантах з бобовими травами.

Корм зібраний з бобово-злакового травостою характеризувався високим рівнем поживних речовин: 10,80-18,80% сирого протеїну, 8,39-14,61% білка, 1,58-2,93% жиру та 26,2-28,6% клітковини.

Література

1. Мащак Я. І. Луківництво в теорії і практиці / Я.І. Мащак, І.Д.Мізерник, Т.Б. Нагірняк та ін. – Львів, 2005. -295 с.

2. Дмитроченко А.П. Руководство к практическим занятиям по кормлению сельскохозяйственных животных. – М.: Сельхозиздат, 1963.– 250 с.

3. Ярмолюк М.Т. Екобіологічні й агротехнічні основи створення та використання трав’янистих фітоценозів: монограф./М.Т. Ярмолюк, У.О. Котяш, А.М.Демчишин, Н.Б.Демчишин.- Львів: ПАІС - 2010. - 232 с.