Ісак Людмила

аспірант

Національна наукова сільськогосподарська бібліотек НААН

м.Київ

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА ПІДХОДІВ У ГАЛУЗІ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Основними складовими економічної ефективності ведення тваринництва є генетичний потенціал молочної продуктивності, повноцінність годівлі, інтенсивність вирощування і відтворення стада, рівень ветеринарного захисту, енергонасиченість виробництва, застосування науково-обґрунтованої системи селекційної роботи. Для моніторингу рівня відповідних показників, оцінки селекційної цінності, використовують стандартизовані методи контролю продуктивності, які вже багато десятиріч неможливо уявити без застосування статистичних методів, а на сьогоднішній день ще й без використання різноманітних інформаційних систем на базі ЕОМ. В результаті аналізу наукової літератури та архівних джерел щодо процесу впровадження статистичних методів у галузі генетики та селекції сільськогосподарських тварин вдалося відтворити передумови становлення та подальшого впровадження статистичних підходів, а також виокремити наступні періоди.

1 період – 20-40-ті рр. ХХ ст. Характерною ознакою періоду є те, що розвиток генетичних досліджень про мінливість, спадковість і взаємозв’язок господарських корисних ознак тварин став причиною широкого застосування математичних методів, особливо методів математичної статистики. Їх застосовують насамперед для точної оцінки продуктивних і племінних якостей тварин, визначення впливу на них окремих факторів, у тому числі спадковості й середовища, на формування цих ознак, для обчислення величини зв’язку між ознаками, а також визначення ефективності методів селекції і прогнозування генетичного прогресу в поколіннях (С. Н. Бернштейн,  Н. В. Смирнов) [1; 2].

2 період – кінець 40-х років – середина 60-х рр. ХХ ст. Середина ХХ століття ознаменувалась впровадженням в практику тваринництва штучного осіменіння, вдосконаленням і розробкою нових методів і прийомів селекції Тому характерною ознакою другого періоду є впровадження методів математичної статистики для вирішення вказаних задач. Крім того, початок періоду відзначився проведенням 31 липня – 7 серпня 1948 р. сесії ВАСГНІЛ, яка мала дуже велике значення для подальшого розвитку генетики, а тому і методів, що використовувалися у вирішенні завдань цієї наукової галузі. Після згаданої сесії почався справжній погром у радянській біології та генетиці. Зокрема, в серпні-жовтні 1948 року в Україні пройшли республіканська та обласні наради працівників біологічної, медичної і сільськогосподарської наук за участю практиків-мічурінців. На них різко критикувалися провідні вчені-біологи, зокрема Микола Холодний, Дмитро Третьяков, Микола Гришко, Михайло Попов та ін. У всіх вищих навчальних закладах України було вилучено підручники і навчальні посібники, написані прихильниками генетики. Переглянуто програми з біологічних та інших суміжних наук, знято курси «Генетика з основами селекції», «Динаміка розвитку організму», «Генетика розведення сільськогосподарських тварин».

3 період – середина 60-х - 90-і рр. ХХ століття став періодом активізації процесу створення нових порід і типів худоби, які б відповідали сучасним умовам і вимогам технологій виробництва. Характерною рисою періоду стало широке впровадження в практику селекції біотехнологічних прийомів та програмного забезпечення із застосуванням електронно-обчислювальних машин. Стрімкий розвиток математичних знань сприяв подальшому поширенню у практичному використанні статистичних підходів, привів до постановки великої кількості нових задач та, відповідно, досліджень з методів їх ефективного розв’язання. Почали проводитися численні дослідження з моделювання різних технологічних процесів із створенням автоматизованих систем управління і для потреб агровиробництва у різних інститутах ВАСГНІЛ та УААН, сільськогосподарських (і не тільки) вищих навчальних закладах.

4 період – з 2000 р. В цей період проблемі розвитку та функціонування тваринницької галузі в Україні присвячені наукові дослідження вітчизняних вчених С. П. Азізова, В. І. Аранчій, Н. В. Оляднічук. Питаннями математичного моделювання в сільському господарстві займалися В. Вітлінський, В. Кадієвський та інші дослідники [3; 4]. Використання ЕОМ значно спрощує процес одержання даних біометричного опрацювання одночасно з багатьма показниками, дає можливість визначити племінну цінність тварин і родинних груп у стаді й породі, здійснити найефективніший їх відбір та підбір, вирішити багато інших питань щодо ведення планомірної селекційно-племінної роботи.

Розглядаючи процес впровадження статистичних методів для потреб тваринництва, насамперед необхідно оцінити внесок вказаних технологій для поширення та одержання нових сільськогосподарських знань та інформації. Самі ж математичні методи та технології є сучасними складовими розробки та впровадження механізму інформаційного забезпечення фахівців-агрономів з використанням усього потенціалу аграрної науки та освіти, що надає можливість на основі оотриманих знань та інформації покращити якісні характеристики та функціонувати відповідним агросистемам більш ефективно.

Література

1. Бернштейн С. Н. Решение одной математической проблемы, связанной с теорией наследственности / С. Н. Бернштейн / Ученые записки научно-исследовательских кафедр Украины. Отд.матем. - 1924. - Вып.1. - С.83 - 115. (Собр.соч. М.-Л., 1964. - Т.4. - С.80 - 102.).
2. Смирнов Н. В. Математическая статистика. Математика в СССР за 30 лет. 1917 - 1948. / Н. В. Смирнов // - М.-Л., 1948. - С.728 - 738.
3. Генетика сільськогосподарських тварин / В. С. Коновалов, В. П. Коваленко, М. М. Недвига та ін. - К.: Урожай,1996. - 432 с.
4. Мазуренко О. В. Тенденції розвитку тваринництва в Україні / О. В. Мазуренко // Економіка АПК. - 2011. - №8 - С. 16-21.