Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИЛЬФІЮ ПРОНИЗАНОЛИСТОГО (SILPHIUM PERFOLIATUM), ЯК СИЛОСНОЇ КУЛЬТУРИ

Пую Василь

к.с.-г.н., доцент

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський

 

ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИЛЬФІЮ ПРОНИЗАНОЛИСТОГО (SILPHIUM PERFOLIATUM), ЯК СИЛОСНОЇ КУЛЬТУРИ

 

У ХХ ст. головним кормом для ВРХ відбувся кукурудзяний силос. На нині пріоритети різко змінилися; кукурудза (зерно) все більше стає експортним продуктом і сировиною для виробництва крохмалю, олії, спирту та інших енергетичних продуктів. На зміну кукурудзі, як силосної культури, приходять інтродуковані рослини, такі як топінамбур бульбистий, сильфій пронизанолистий, свербига східна, козлятник східний та ін. [1-3].

Об’єкт чинних досліджень – сильфій пронизанолистий, що від інших рослин відрізняється вищою продуктивністю, поживними якостями, екологічною пластичністю, резистентністю до несприятливих погодних умов, бур’янів, шкідників, хвороб, тощо. Його отавність у вегетаційному періоді забезпечує отримання, щонайменше, двох укосів, за рахунок яких підвищується ефективність використання сонячної енергії [4].

З метою виявлення максимальної укісної продуктивності рослин досліди провели за схемою: А. Перший укіс у фазах: 1) стеблування – 3-я декада травня; 2) бутонізації – 3-я декада червня; 3) цвітіння – 2-а декада липня; 4) плодоутворення – 2-а декада серпня; 5) дозрівання насіння – 2-а декада вересня. В. Другий укіс: через 2 місяці після першого (у ті ж самі фази).

У фазу стеблування рослини сильфію пронизанолистого сорту Канадчанин формували середньорічний урожай силосної маси 228 ц/га; бутонізації – 318 ц/га. За одноразового скошування найвищий урожай зеленої маси одержано у міжфазний період «цвітіння – початок плодоутворення» – 402 ц/га, за подвійного – 631 ц/га. В подальшому – при формуванні насіння і, тим більше, при достиганні – нижні листки відмирали і врожайність знижувалася.

Аналогічно відбувалося із сортом Південний. Крім того, за загальною урожайністю він Канадчанину поступався в середньому за три роки на 40 ц/га (6,8 %).

Отже, висновок перший – в південно-західній частині Лісостепу України доцільно вирощувати сорт Канадчанин, який при двохукісному режимі (друга декада липня + друга декада вересня) забезпечує урожайність силосної сировини 631 ц/га, на 40 ц/га (6,8 %) більше Південного.

Економічну оцінку вирощування сортів сильфію дослідили за прийнятними показниками [5], а виробничі затрати – за технологічною картою.

За базовою технологією, розрахованою на отримання за два укоси сильфію пронизанолистого 500 ц/га силосної сировини, планується витратити на 1 га – дизпального – 124 кг, електроенергії – 28 кВт-год. і антропогенного ресурсу – 16,4 люд-год., що в грошовому обчисленні становить 1470 грн. Загальні виробничі витрати на 1 га – 3814 грн.

Дослідні технології різняться між собою за урожайністю, а відповідно за обсягами збиральних робіт силосної сировини; всі інші технологічні елементи у них абсолютно однакові. Отже, щоб визначитись у валових затратах по кожному варіанту необхідно загальні затрати базової технології розділити на дві частини – сталу і змінну. Стала – це затрати на вирощуванні; змінна – на збиранні урожаю.

За технологічною картою стала частина затрат складає 1865 грн., змінна – 1949 грн. (53,4 %). За сумою 1949 грн. визначаємо затрати на 1 ц урожаю – 3,90 грн. (1949 : 500); інші калькуляційні витрати на збиранні урожаю – в табл.

Таблиця 1

Економічна ефективність вирощування сильфію пронизанолистого на силос за двохукісною технологією (середнє за 2010-2012 рр.)

Показники

Технологія

базова – St

сортів

Канадчанин

Південний

Урожайність, ц/га

500

631

591

Збір кормових одиниць з 1 га, ц

65

82

77

Виробничі затрати на 1 га, грн.

3814

4325

4169

в т.ч.: сталої частини

1865

1865

1865

змінної частини

1949

2460

2304

Собівартість 1 ц, грн.:

 

 

 

силосної сировини

7,63

6,86

7,06

кормових одиниць

58,68

52,76

54,16

Вартість урожаю за постійними цінами 2010 р. вівса – 88,41 грн./ц

5747

7250

6808

Умовний прибуток з 1 га, грн.

1933

2925

2639

Рівень рентабельності, %

51

68

63

 

 

Висновок другий: найкращі економічні показники спостерігались у Канадчанина, де при загальних витратах у 3814 грн./га вартість урожаю – 7250 грн./га, умовно-чистий прибуток – 2925 грн./га.; рівень рентабельності – 68 % (на 5 % вище Південного і на 17 % – рядового посіву).

 

Література

1. Рахметов Д.Б. Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні / Д.Б. Рахметов // Інтродукція рослин. – 2007. – № 2. – С. 3-9.

2. Рахметов Д.Б. Інтродукція рослин та біоконверсія землеробства Полісся / Д.Б. Рахметов, В.П. Фещенко. – К.: Друк. – 2006. – 138 с.

3. Утеуш Ю.А. Новые перспективные кормовые культуры / Ю.А.Утеуш. – К.: Наук. думка, 1991. – 190 с.

4. Утеуш Ю.А. Екологія нових кормових інтродуцентів в умовах Лісостепу України / Ю.А. Утеуш. – К., 1998. – С 131-151.

5. Економічний довідник аграрника / [В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін.]; за ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: Преса України, 2003. – 800 с.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 539
Всього коментарів: 0